Одеський припортовий завод (ОПЗ) після трирічного простою відновив роботу — і вже за два тижні став фігурантом масштабної корупційної афери. Збитки державі — щонайменше 345 млн грн. Про це у новому відео на своєму каналі “Залізний нардеп” розповів народний депутат Ярослав Железняк.
Стара схема — нові обличчя
Повернення ОПЗ до роботи супроводжувалося укладенням підозрілих контрактів. Зокрема, завод підписав угоду з невідомою фірмою «Укрнафтогазбуріння» на постачання газу на понад мільярд гривень.
«Уже з другого дня між компанією й державним підприємством починається магія: завод забирає більше газу, ніж поставлено. А з 3 вересня "Укрнафтогазбуріння" взагалі припиняє постачання, але ОПЗ і далі спокійно викачує газ із системи», — повідомляє Железняк.
Попри те, що про припинення постачання ОПЗ повідомляли офіційно, підприємство продовжувало використовувати газ ще два тижні. Коли ж «Одесагаз» намагався фізично перекрити постачання, працівників не пускали на територію — начебто через «повітряні тривоги». Як з’ясувалося, у зазначений час тривоги не оголошувалися.
Підозрілі фірми і "мертвий директор"
Фірму-постачальника газу очолював Михайло Мазур — особа без професійного бекграунду в енергетиці, пов’язана з державним підприємством "Добробут" на Львівщині. Саме він підписував усі документи.
«30 вересня він підписує останній акт прийому-передачі газу, а вже наступного дня… помирає», — зазначає Железняк.
Справжнім бенефіціаром, за даними розслідування, був підприємець Андрій Грисьо — син футбольного функціонера Ярослава Грисьо. Він пов’язаний із кількома компаніями-постачальниками газу.
Хто стоїть за схемою?
За словами депутата, головним координатором цієї схеми міг бути заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Він мав прямі зв’язки з керівництвом оператора ГТС, а також фігурував у попередніх схемах, пов’язаних із реалізацією російського аміаку.
Цікаво, що 3 вересня, коли припинилися поставки газу, Шурма був звільнений з посади заступника голови ОП, що, на думку автора розслідування, не є випадковістю.
«Агроторггруп» і сумнівні тендери
Ще один гравець — компанія «Агроторггруп». Саме вона скуповувала аміак за заниженими цінами: 23 500 грн за тонну замість ринкових 27–29 тис. грн. Внаслідок цього держава недоотримала десятки мільйонів.
«ОПЗ продав аміаку на 397 млн грн, тоді як газу спожив на понад 450 млн. Навіть за повної оплати це все одно збиток», — пояснює Железняк.
Компанію пов’язують із колишнім депутатом Сергієм Тригубенком, а також Віталієм Логвіновим — людиною, яку називали "смотрящим" за низкою держпідприємств.
"Француз" на горизонті
У фіналі Железняк згадує ще одну фігуру — загадкового Олександра Мужеля, відомого в колах як «Алекс Француз». Саме його називають людиною, що досі має вплив на діяльність ОПЗ і транслює інтереси бізнесмена Тимура Міндіча — наближеного до ОП.
«З усіх пазлів складається картина: стара корупційна схема, нові обличчя, однаковий результат — сотні мільйонів втрат. І відповідальність знову ніхто не поніс», — підсумовує Железняк.
Що далі?
Матеріали розслідування вже передані до НАБУ. Депутат наполягає: ОПЗ давно перетворився на центр системної корупції, і його необхідно не "рятувати", а приватизувати.
«Це джерело корупції. Його треба або прозоро приватизувати, або закривати. Інакше це вічна дірка в бюджеті», — резюмує Ярослав Железняк.