Сеул, 16 січня 2026 року. Колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоль суд у Сеулі засудив до п’яти років позбавлення волі у справі, пов’язаній із запровадженням воєнного стану наприкінці 2024 року.
Про це повідомляє FaceNews.ua з посиланням на рішення Центральний окружний суд Сеула. Це перша судова оцінка дій ексглави держави за низкою обвинувачень, що виникли після скандалу з воєнним станом Про це повідомляє FaceNews.ua з посиланням на koreatimes.co.kr..
За що засудили Юн Сок Йоля
Суд визнав Юна винним за кількома статтями, зокрема:
- перешкоджання виконанню ордера на арешт;
- зловживання владою шляхом порушення конституційних повноважень Кабінету міністрів;
- фальсифікація та знищення офіційних документів.
Прокуратура на чолі зі спеціальним прокурором Чо Ин Сок вимагала для нього 10 років ув’язнення, заявляючи, що Юн «приватизував державні інституції», аби приховати та легітимізувати власні протиправні дії.
Блокування арешту і роль служби безпеки
За даними слідства, 3 січня 2025 року Юн використав Президентську службу безпеки для блокування слідчих антикорупційного органу, які намагалися виконати законний ордер на його арешт у резиденції в Ханнамдоні. Суд дійшов висновку, що залучення охорони для фізичного перешкоджання правоохоронцям є обтяжливою формою перешкоджання правосуддю.
Воєнний стан і порушення Конституції
Окремо суд розглянув дії Юна під час оголошення надзвичайного воєнного стану 3 грудня 2024 року. Судді встановили, що він навмисно скликав лише частину членів уряду, виключивши сімох чинних міністрів, чим порушив їхнє конституційне право і обов’язок брати участь у колегіальному ухваленні такого рішення.
Крім того, було підтверджено, що Юн разом із тодішнім прем’єр-міністром Хан Док Су та міністром оборони Кім Йон Хьон сфабрикував документ, пов’язаний із воєнним станом, а згодом знищив його.
Наслідки скандалу та інші справи
Воєнний стан проіснував близько шести годин і був скасований після рішення Національна асамблея Південної Кореї. Згодом парламент ініціював імпічмент, за підсумками якого Юна було усунуто з посади президента.
Наразі ексглава держави проходить ще у кількох кримінальних провадженнях. Серед них — обвинувачення в організації заколоту через запровадження воєнного стану (у цій справі спецпрокурори нещодавно запросили смертну кару), можливе провокування Північної Кореї шляхом запуску дронів у бік Пхеньяна, а також призначення колишнього міністра оборони Лі Чон Соп послом в Австралії з метою уникнення розслідування у справі про загибель морського піхотинця.
Читайте також: Як закінчиться війна в Україні: WSJ назвав два сценарії