Понад 500 гектарів унікальних карпатських земель на полонині Боржава опинилися у приватних руках, відкривши шлях для будівництва масштабного курорту. Усі ділянки через сумнівні аукціони опинилися у власності осіб, пов’язаних із ексрегіоналом Сергієм Льовочкіним.
Читайте також: Заради крипти катували і спалили живцем сина заступника мера Харкова у Відні
Видання «Телеграф» дослідило деталі підготовки до забудови, а також з’ясувало, чому експерти вважають, що створення тут туристичного мегапроєкту може завдати невиправної шкоди природі.
Унікальна полонина – між заповідним статусом і забудовою
Полонина Боржава розташована у межах п’яти районів Закарпатської області і є цінним природним комплексом України. Тут знаходяться вікові праліси, рідкісні види флори й фауни, а також шляхи міграції журавлів та лелек. Протягом останніх двадцяти років на території нависають загрози: будівництво потужної вітрової електростанції та створення великого гірськолижного курорту.
Петро Тєстов, експерт Української природоохоронної групи, наголошує: аналогічні полонини вже або забудовані, або готуються до цього, через що Боржава має критичне значення для збереження унікальної екосистеми Карпат.
Забудова і суди: спроби зберегти екосистему
У 2010-х роках турецька компанія «Атлас Воловець Енерджи» планувала збудувати ВЕС на Боржаві. Це викликало спротив прокуратури та екологічних організацій, які стверджували, що проєкт порушує вимоги Бернської конвенції та українські закони щодо охорони довкілля. Активісти підкреслювали: реалізація планів може зруйнувати середовища життя рідкісних тварин і рослин.
Наразі, відповідно до рішення суду від 12 січня 2026 року, дозволи на будівництво ВЕС скасовані, а накази на передачу земель – анульовані. Проте судові баталії стосовно висновків з оцінки впливу на довкілля ще тривають.
Три спроби одного проєкту – від Каськіва до Ляйтнера
Паралельно із вітроелектростанцією виникали й інші інвестиційні плани щодо грудового освоєння полонини: саме тут ще з 2000-х років різні бізнес-групи прагнули побудувати курорт світового масштабу. За процесом стояли впливові особи та компанії, зокрема Каськів, Ляйтнер та Льовочкін, які всілякими шляхами намагалися отримати контроль над унікальною карпатською територією.
Тиск на місцевих та аукціони: кому дісталася земля
Об’єднання земель під забудову супроводжувалося тиском на жителів сіл, а також організацією аукціонів АРМА, де ділянки було продано за мінімальною вартістю. Як наслідок, цілі гектари закарпатських полонин опинились у руках структур, пов’язаних з олігархатом.
- Сумнівне походження та відчуження землі
- Відсутність справжньої екологічної експертизи
- Ігнорування інтересів громади Карпат
Масштабний курорт: екологічна загроза Карпатам
Експерти застерігають, що поява гірськолижного мегакурорту на Боржаві може знищити екосистему, обмежити шляхи міграції тварин, спровокувати ерозію ґрунтів та зміну балансу водних ресурсів. Природоохоронці закликають зупинити забудову і надати Боржаві офіційний заповідний статус.
Детальніше про роль «Смарагдової мережі» та світову практику збереження гірських ландшафтів можна дізнатись у Вікіпедії.
Наразі всі умови для створення масштабного гірськолижного курорту на полонині Боржава створені. Понад півтисячі гектарів землі – в приватних руках.
- У підніжжя Боржави вже існує курорт Пилипець, який зачіпає лише маленьку частину полонини, гору Гемба, а далі лишається дика природа. На тих ділянках, які продали під будівництво, як раз частково розташована наявна гірськолижна інфраструктура, а частина – це землі, що не використовувались. І їх забудова буде катастрофічною для збереження Боржави, – зазначає в коментарі "Телеграфу" Петро Тєстов – експерт Української природоохоронної групи.
За словами активіста, проблема полягає ще й в тому, що проєкт має підтримку з боку Закарпатської ОВА. Це зокрема відобразилось в зміні меж лісового заказника місцевого значення "Темнатник", розташованого на схилах Боржави. За співпадінням з його територію вилучили як раз ті землі, на яких бізнесмени розпланували розміщати нові витяги та траси.
- Кілька тижнів тому була інформація, що прокуратура намагалась в судовому порядку оскаржити це рішення, але програла (відповідне рішення ухвалено Закарпатським окружним адміністративним судом 19 грудня 2025 року — Авт.). І фактично статус заказника не буде тепер заважати будівництву, – наголошує Тєстов.
Експерт відзначив, що будь-яке втручання в високогірний ландшафт – чи то будівництво вітряків, чи то розбудова спортивної інфраструктури в запланованих бізнес-структурами масштабах – матимуть негативні наслідки.
- Єдиний прийнятний варіант з екологічної точки зору для Боржави – хіба що покращення існуючого курорту. Наприклад, заміна канатної дороги на більш сучасну, або заборона на виїзд джипами на полонину тощо. Тобто якщо будуть розвиватися території у підніжжя полонини, розбудовуватися інфраструктура, там, де вже є людська активність – це нормально. Розбудова економіки потрібна, але процес має відбуватися з урахуванням досвіду європейських країн, де подібні Боржаві території зберігаються і охороняються. Лізти на високогірні, незаймані території – це велика помилка, яку потім довго доведеться виправляти, – наголошує Тєстов.
Читайте також: У FlixBus тисячі вкрадених валіз: доєднуйтесь до Telegram-групи задля справедливості, адвокат безкоштовний