В Україні все частіше звучать ідеї про залучення трудових мігрантів із так званих «ризикових» країн для відбудови економіки. Про це пише Субота Онлайн.
Проте за новими робочими руками можуть ховатися нові епідеміологічні загрози, до яких вітчизняна система охорони здоров’я наразі не готова. Заслужений лікар України Ольга Голубовська застерігає: без жорсткого інфекційного контролю країна ризикує отримати спалахи хвороб, про які раніше знала лише з підручників.
«Будь-яке розширення міграційних потоків — це завжди епідеміологія. Тому що разом із людьми ми отримуємо не тільки нові можливості, а й нові інфекційні виклики», — наголошує Голубовська.
Від малярії до Еболи: що на порозі?
Список потенційних загроз вражає навіть досвідчених інфекціоністів. Мова йде не лише про вже знайому малярію, а й про значно агресивніші екзотичні хвороби:
- лихоманка Денге та жовта гарячка;
- хвороба, спричинена вірусом Ебола;
- лихоманка Ласса та Чикунгунья;
- специфічні бактеріальні та паразитарні інфекції.
Головна небезпека полягає в тому, що для багатьох із цих хвороб у світі просто не існує вакцин або специфічних препаратів. Їх лікування та стримування потребують зовсім іншого рівня підготовки персоналу та лабораторної бази.
«Питання не в тому, “пускати чи не пускати”. Питання: чи готові ми? Чи готові наші лікарі розпізнати “заморські” хвороби не з підручника, а в реальному пацієнті? Чи готові лабораторії швидко їх підтвердити?», — запитує лікар.
В умовах дефіциту кадрів та зруйнованої інфраструктури, діагностика екзотичної лихоманки в районній лікарні може стати нездійсненним квестом, який коштуватиме життів.
«Сліпі зони» та економічний ризик
Окрему тривогу викликають нелегальні працівники. Люди, які працюють «у тіні», не мають доступу до сімейних лікарів та уникають будь-яких медичних оглядів. Вони стають ідеальним середовищем для прихованого розповсюдження інфекцій. Ці «сліпі зони» можуть стати епіцентрами спалахів, які система виявить занадто пізно.
Висновок медика невтішний: спочатку потрібно модернізувати систему інфекційного контролю, навчити лікарів та підготувати лабораторії, і лише потім відкривати кордони для масової трудової міграції. Інакше сумнівний економічний прибуток від дешевої праці буде миттєво «з’їдений» колосальними витратами на ліквідацію епідемій, до яких країна виявиться беззахисною.
Нагадаємо, В Україну вже завозять трудових мігрантів: на будівництво - з Індії, шити одяг - дівчат з Філіппін