Михайло Федоров представив народним депутатам масштабну концепцію реформи Збройних Сил України, головною формулою якої має стати принцип «більше дронів, менше людей». Нове бачення розвитку війська базується на максимальній технологізації бойових дій, реформуванні системи мобілізації та територіальних центрів комплектування (ТЦК), а також суттєвому фінансовому стимулюванні військовослужбовців. Проте реалізація цих планів наразі перебуває під питанням через брак бюджетних коштів та відсутність єдиної політичної волі.
Деталі закритих зустрічей з парламентарями, які раніше опублікувало видання Forbes, проаналізував народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, хоча технологічний підхід до ведення війни є абсолютно правильним та безальтернативним, запропоновані зміни стикаються із серйозними викликами: від суттєвого дефіциту фінансування до потенційних конфліктів усередині військово-політичного керівництва країни.
Технологічний стандарт: заміна людей безпілотниками
Ключова ідея реформи полягає у скороченні кількості особового складу безпосередньо на лінії зіткнення за рахунок масованого використання безпілотних технологій. За задумом розробників, спочатку територія має повністю зачищатися та контролюватися дронами, і лише після ураження цілей на позиції повинна заходити піхота. Такий підхід зумовлений тим, що сучасне поле бою повністю проглядається, і використання традиційної важкої техніки без належного прикриття втратило ефективність.
Проте впровадження цієї концепції вимагає ліквідації нерівності в забезпеченні підрозділів. Зараз на фронті спостерігається ситуація, коли окремі бригади мають значну технологічну перевагу, тоді як інші змушені збирати кошти на базові БПЛА через волонтерів. Реформа має чітко встановити стандарти щомісячного постачання дронів для кожного бойового підрозділу та визначити персонально відповідальних за їхній рівномірний розподіл.
Грошове забезпечення: нові контракти та надбавки за штурми
Концепція реформи передбачає суттєве збільшення фінансової мотивації для військових. Обговорюється підвищення базового місячного забезпечення до 30 000 гривень, а також запуск нових контрактів із одноразовими виплатами від 250 000 до 400 000 гривень. Найбільші суми передбачені для бійців на першій лінії фронту — їхнє місячне утримання з урахуванням усіх надбавок за участь у бойових діях може сягати 460 000 гривень. Також проект Кабміну містить погодинну оплату за виконання завдань та окрему систему грошових винагород.
- Взяття у полон: Передбачено виплату у розмірі 250 000 гривень за взяття в полон військовослужбовця противника.
- Повернення позицій: Додаткова виплата 20 000 гривень на добу за участь у штурмових діях для відновлення втрачених позицій.
- Захоплення позицій: Виплата 40 000 гривень на добу за штурм з метою захоплення нових позицій ворога на лінії зіткнення або в його тилу.
Бюджетний дефіцит та загроза невиконання обіцянок
Гонячою перешкодою для реалізації масштабних виплат є фінансовий фактор. На сектор безпеки та оборони у 2026 році вже закладено рекордні 2,8 трильйона гривень, з яких близько 1,5 трильйона спрямують на оплату праці. Проте для покриття анонсованого підвищення окладів та нових контрактів державі потрібно знайти ще щонайменше 120 мільярдів гривень. Наразі Міністерство фінансів не надало жодних розрахунків чи джерел покриття цих витрат, що загрожує перетворенням реформи на декларативну заяву.
«Зараз всі ці підвищення оголосили, але не втілили. І це може залишитися черговим пресрелізом... Ці слова не підкріплені ніяким фінансуванням.» — Ярослав Железняк, народний депутат України.
Реформа ТЦК та внутрішньополітичні суперечності
Важливим кроком реформи має стати виведення ТЦК із підпорядкування Сухопутних військ для викорінення застарілих практик мобілізації. Нова модель передбачає повну цифровізацію обліку, чіткі та прозорі правила бронювання бізнесу, контроль за зловживаннями та перехід до цивілізованого рекрутингу. Розглядається можливість залучення поліції до мобілізаційних процесів, проте ця ініціатива вже викликала спротив як з боку МВС, так і серед депутатів монобільшості.
Окрім фінансових та організаційних труднощів, реформа стикається з браком єдності у вищому керівництві. Реалізація плану вимагає повного погодження з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, з яким у розробників реформи існують розбіжності щодо мобілізаційних підходів. Водночас низка впливових нардепів від правлячої партії вже публічно розкритикували презентовані концепції, що свідчить про відсутність консолідованої позиції в парламенті та загрозу саботажу законодавчих ініціатив.