Українська оборонна компанія UGV Robotics активно масштабує виробництво та модернізує свої передові розробки — бойову роботизовану платформу «Лють» другого покоління та автоматизовану турель «Хижак», призначену для перехоплення ворожих FPV-дронів. Керівник компанії Петро Ліонтьєв розповів про бойовий досвід застосування цих засобів підрозділами ЗСУ, ССО та ГУР, а також про виклики, які стоять перед вітчизняним оборонно-промисловим комплексом у сфері локалізації та ритмічності контрактування у 2026 році.
Наземні роботизовані комплекси (НРК) стали відповіддю на тотальну загрозу з повітря та необхідність збереження життя особового складу на передовій. Найбільший попит у військах сьогодні мають засоби протидії низьколітаючим повітряним цілям, зокрема FPV-дронам, де ключову роль відіграє турель «Хижак», здатна працювати як стаціонарно, так і на мобільних платформах.
Читайте також: Росія б'є по Україні «Шахедами» та ракетами прямо з конвеєра: експерт проаналізував запаси ворога
«Хижак»: технологічна протидія повітряним загрозам
Турель «Хижак» калібру 7,62 мм оснащена системою гіростабілізації, лазерним далекоміром, балістичним калькулятором та сучасним програмним забезпеченням для автотрекінгу цілей. Завдяки спільній розробці з українською компанією «Ококамера» (Okocamera), комплекс отримав кастомні тепловізори, що підвищили дальність і швидкість детекції об'єктів. Кути вертикального наведення турелі становлять від -12 (в окремих умовах до -20) до +80 градусів, а по горизонталі забезпечується кругове обертання на 360 градусів.
Перше успішне бойове збиття ворожого FPV-дрона «Хижаком» зафіксували у грудні 2025 року (після успішних полігонних випробувань у листопаді 2024 року). Ефективна дальність ураження маневрених повітряних цілей становить до 200 метрів. Хоча зафіксовано випадки збиття на відстані 300 та 400 метрів, саме у 200-метровій зоні точність є максимальною. Досвід використання показує, що в реальних бойових умовах ефективність комплексу є навіть вищою, ніж на полігонах, оскільки ворожі пілоти не очікують на засаду. Крім того, «Хижак» проходив тестування на безпілотних морських човнах ГУР МО (зокрема, здійснював супроводження ворожих гелікоптерів) та розглядається як перспективний засіб для захисту вертольотів та бронетехніки.
Еволюція бойового робота «Лють»
Бойовий робот «Лють» став одним із перших серійних ударних наземних роботизованих комплексів в Україні. Перший грант на розробку команда отримала від оборонного кластера Brave1 у серпні 2023 року, а перші бойові місії платформа виконала влітку 2024 року в складі 8-го полку ССО. Наразі «Лють» зазнала суттєвих модернізацій, головними з яких стали інтеграція зв'язку Starlink та колосальне збільшення запасу ходу. Військові підрозділи, зокрема 93-тя бригада під керівництвом командира з позивним «Електрик» та спецпідрозділи ГУР, активно впроваджують оновленого робота у бойові операції.
- Запас ходу: Під час випробувань бездоріжжям робот подолав 55 км, а на дорогах із твердим покриттям продемонстрував результат у 128 км (потенційно до 140 км) без підзарядки.
- Рівень захисту: Корпус захищений 6-міліметровою бронею Армакс (клас захисту за стандартом Stanag 2), що дозволяє витримувати уламкові та фугасні влучання. Зафіксовано випадки, коли після 5-6 влучань робот ГУР продовжував роботу.
- Ходова частина: Платформа отримала зносостійкі безкамерні шини та унікальне мотор-колесо з планетарним редуктором власної розробки, що звільняє простір у рамі робота для акумуляторів та електроніки.
- Швидкість та керування: Максимальну швидкість збільшено з 10 до 15 км/год, а керування розділене між двома операторами (один відповідає за рух, інший — за роботу турелі).
Проблематика державних закупівлей та локалізації
У 2026 році, після заяви Президента про плани закупівлі 50 тисяч дронів, виробники зафіксували суттєве зростання активності з боку державних структур. Проте актуальною залишається проблема розриву у фінансуванні та контрактуванні між календарними роками. Петро Ліонтьєв наголошує на необхідності впровадження «перехідних контрактів», які б діяли до кінця першого кварталу наступного року, що дозволить зберегти безперервність роботи виробничих конвеєрів та чисельних підрядників.
«У нашій сфері надзвичайно важливою є саме ритмічність виробництва, щоб воно не зупинялося. Якщо процес зупинити, то для повернення на потужність, наприклад, у 100 засобів на місяць, знадобиться щонайменше пів року. Перехідні контракти вирішили б цю проблему.» — Петро Ліонтьєв, керівник UGV Robotics.
Шлях до автономності та міжнародні перспективи
Попри використання імпортних комплектуючих (зокрема електромоторів з Китаю), UGV Robotics прагне максимальної локалізації виробництва в Україні. Наразі компанія розробляє нові платформи з амортизованою підвіскою для збільшення швидкості руху та функціями автопілота для роботи в умовах активної радіоелектронної боротьби. Інтерес до українських технологій, зокрема до турелі «Хижак», виявляють і закордонні партнери, що відкриває потенційні можливості для експорту технологій після перемоги.
Читайте також: Удари по російських НПЗ та власна балістика: як Україна готує системну відповідь на ракетний терор РФ