Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну корупційну схему в Державній прикордонній службі України (ДПСУ). За даними слідства, посадовці відомства разом із власником приватної компанії вимагали 1 мільйон доларів США від підприємця, який чесно виграв тендер на постачання безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) для потреб військових частин. Гроші вимагалися як плата за забезпечення "спокійної роботи" та безперешкодне постачання техніки.
Спроба реалізації схеми розпочалася у серпні 2025 року, коли одна з військових частин ДПСУ оголосила закупівлю партії безпілотників. Перемогу в торгах заздалегідь планували віддати пов'язаній компанії, яка пропонувала ціну 825 мільйонів гривень. Однак для створення видимості конкуренції до участі допустили стороннього учасника. Останній неочікувано запропонував значно вигідніші умови — 760 мільйонів гривень, автоматично заощадивши державі 65 мільйонів гривень та зламавши початковий план змовників.
Анатомія змови: відкати замість вільної конкуренції
Після того, як сторонній виробник здобув законну перемогу на торгах, організатори змови не змирилися з втратою прибутку. Власник компанії, яка мала стати переможцем, висунув вимогу переможцю виплатити відкат у розмірі 1 мільйона доларів США. За версією детективів, прикордонники погрожували створювати штучні перешкоди під час прийомки безпілотників та блокувати розрахунки, фактично тримаючи виробника за горло.
«1 мільйон доларів США за спокійну роботу. Саме стільки вимагали у переможця закупівлі FPV-дронів. Не за перемогу, не за фронт, не за навіть швидке постачання, просто за те, щоб ніхто далі не заважав фірмі, яка чесно перемогла в тендері, поставити свої дрони.» — Ярослав Железняк, народний депутат України.
Системні виклики та закупівлі без тендерів
Викрита схема наочно демонструє небезпеку ручних закупівель в оборонному секторі. Народний депутат Ярослав Железняк звернув увагу на те, що подібні ризики виникають скрізь, де відсутня прозора конкуренція. Він нагадав, що наприкінці 2024 та на початку 2025 року з Міністерства оборони на потреби ДПСУ без відкритих конкурсів переспрямували близько 120 мільярдів гривень на закупівлю боєприпасів. За наявними даними, частина цих поставок досі не виконана, а щодо вже отриманої продукції виникали рекламації.
Наразі колишнє керівництво ДПСУ, яке очолювало відомство у серпні 2025 року на чолі з Сергієм Дейнеком, звільнене, а фігуранти отримали офіційні підозри від НАБУ та САП 29 травня. Для запобігання подібним випадкам у майбутньому пропонується впровадити кілька важливих кроків.
- Максимальна конкуренція: Усі оборонні закупівлі, де це можливо без загрози національній безпеці, мають проходити через прозорі процедури з реальними учасниками.
- Контроль штучної конкуренції: Ситуації, коли торги організовуються під конкретного постачальника за участю пов'язаних осіб, мають одразу ставати об'єктом перевірки.
- Позбавлення чиновників важелів тиску: Посадовці не повинні мати можливості за власною ініціативою блокувати постачання вже законтрактованої продукції на фронт.
- Парламентський контроль: Верховна Рада має провести ретельну перевірку всіх контрактів ДПСУ за попереднього керівництва, зокрема щодо закупівлі мін та боєприпасів.
Висновки та реакція профільного міністерства
Головний урок цього прецеденту полягає в тому, що відкриті торги не лише заощаджують бюджетні гроші (як у випадку з економією 65 мільйонів гривень), але й руйнують налагоджені корупційні ланцюжки. Після розголосу та роботи Тимчасової слідчої комісії Міністерство оборони України вже змінило підхід до закупівель для потреб прикордонників. Відтепер вони здійснюватимуться через державну Агенцію оборонних закупівель (АОЗ), що дозволить уникнути повторення подібних схем.