9 червня 2026 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) підтвердила рішення про конфіскацію необґрунтованих активів на суму майже 5,8 млн гривень, якими користувався голова однієї з селищних рад у Рівненській області. Цей вердикт остаточно стягує на користь держави значне майно, включаючи нерухомість, спеціальний вантажний автомобіль та катер, набуті посадовцем та його родиною.
Деталі конфіскованого майна та історія набуття
Рішенням Апеляційної палати ВАКС залишено без змін постанову першої інстанції від 25 листопада 2025 року, яка визнала активи необґрунтованими. Загальна вартість конфіскованого майна, за даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), становить майже 5,8 мільйона гривень. Встановлено, що посадовець та його родина не змогли підтвердити законність джерел набуття цих активів.
Серед стягнутого на користь держави майна фігурують кілька значних об’єктів. Зокрема, йдеться про житловий будинок площею 230 квадратних метрів та земельну ділянку площею 831 квадратний метр. Ці об'єкти розташовані у центральній частині міста Рівного, а їхня загальна вартість оцінюється майже у 4,2 мільйона гривень. Зазначену нерухомість теща посадовця придбала наприкінці 2019 року.
Крім нерухомості, судовим рішенням конфісковано й інші активи. У 2023 році родина голови селищної ради набула у власність катер, вартість якого складає майже 1 мільйон гривень. Того ж року до їхнього майна додалися земельна ділянка площею 0,25 гектара та спеціальний вантажний автомобіль. Всі ці активи суд визнав необґрунтованими та ухвалив рішення про їхнє стягнення в дохід держави.
Процесуальний шлях та роль антикорупційних органів
Перевірка інформації щодо цих активів розпочалася на підставі матеріалів, наданих Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області. Це стало початком системної роботи з виявлення та документування можливих фактів незаконного збагачення посадовця. Комплексна взаємодія правоохоронних органів є ключовою у розслідуванні подібних справ.
Позовну заяву щодо визнання активів необґрунтованими та їхнього стягнення подала Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Вона діяла на підставі матеріалів, зібраних Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). НАЗК відіграє важливу роль у системі запобігання корупції, аналізуючи декларації та виявляючи ознаки незаконного збагачення або необґрунтованих активів.
Вищий антикорупційний суд, який розглядав цю справу, є спеціалізованим судовим органом. Його створення було одним із важливих кроків у реформуванні української антикорупційної системи. ВАКС ухвалює рішення щодо високопосадовців та особливо складних корупційних злочинів, забезпечуючи справедливість та неупередженість судового розгляду.
Апеляційна палата ВАКС, яка розглядала скаргу відповідачів, є вищою інстанцією в рамках цього суду. Вона перевіряє законність та обґрунтованість рішень, ухвалених першою інстанцією. У цьому випадку Апеляційна палата повністю погодилася з доводами прокурора САП та відхилила апеляційну скаргу, підтвердивши початкове рішення суду. Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту його проголошення та є остаточним.
Значення рішення для боротьби з корупцією та відновлення довіри
Це рішення Апеляційної палати ВАКС є важливим прецедентом у боротьбі з незаконним збагаченням та корупцією на місцевому рівні. Воно демонструє послідовність та ефективність роботи антикорупційних інституцій України. Стягнення необґрунтованих активів на користь держави надсилає чіткий сигнал про невідворотність покарання для посадовців, які використовують своє становище для особистого збагачення.
Подібні судові рішення сприяють зміцненню верховенства права та відновленню довіри суспільства до державних органів. Вони підкреслюють, що кошти, отримані злочинним шляхом, не залишаться у власності порушників. Ефективне застосування механізму цивільної конфіскації є одним із дієвих інструментів у протидії корупційним схемам та незаконному привласненню майна.
Остаточне рішення Апеляційної палати ВАКС про конфіскацію майже 5,8 мільйона гривень необґрунтованих активів є значним кроком у забезпеченні прозорості та підзвітності публічних службовців. Воно посилює систему антикорупційного законодавства та підтверджує готовність України рішуче протистояти корупції на всіх рівнях державного управління.