У сховищах угорської армії наразі перебувають сотні одиниць радянського озброєння: від 152-мм артилерійських гаубиць Д-20 і реактивних систем залпового вогню «Град» до бронетранспортерів БТР-80 та щойно виведених зі складу збройних сил ударних гелікоптерів Мі-24. Попри те, що Будапешт офіційно відмовляється від постачання військової допомоги Києву, ці надлишки становлять значний практичний інтерес для Збройних сил України, які ведуть виснажливу війну на протяжному фронті. Уся ця техніка більше не потрібна самій Угорщині, проте до України напряму вона не потрапляє.
Паралельно з консервацією застарілої радянської спадщини Угорщина будує один із найамбітніших оборонно-промислових проектів у Європі — власну мережу заводів, новітнє виробництво боєприпасів та бронетехніки четвертого покоління. Робиться це у тісній співпраці з німецьким концерном Rheinmetall, який одночасно є ключовим партнером України. Стрімкий розвиток угорського ВПК у перспективі створює нові можливості для кооперації, які можуть вийти далеко за межі традиційного постачання зброї радянського зразка.
Радянський арсенал у підвішеному стані
За чверть століття після закінчення Холодної війни Угорщина скоротила свій військовий потенціал на понад 85%. Активний склад армії зменшився зі 150 тисяч військовослужбовців у 1989 році до всього 20 тисяч у 2014-му. Країна розпродавала техніку: десятки танків Т-72М1 було передано Іраку та чеській компанії Excalibur Army, а у 2024–2025 роках 66 одиниць БТР-80 продали Сербії. Проте значна частина радянської техніки так і залишилася законсервованою у сховищах через брак політичної волі та ресурсів на її утилізацію.
«Не потрібні для цілей національної оборони» — Офіційне формулювання угорського уряду щодо списання радянської військової техніки.
- Артилерія Д-20: У резерві перебувають 283 одиниці 152-мм гаубиць. Це один із найбільших доступних резервів такого типу озброєння в Європі, законсервований після переходу Угорщини на стандарти НАТО у 1999 році.
- Системи БМ-21 «Град»: Близько 60 установок реактивної артилерії, знятих з озброєння у 2004–2005 роках, перебувають на консервації.
- Бронетехніка БТР-80: Окрім 260 машин у строю, понад 100 одиниць перебувають на зберіганні, включно зі 120 модернізованими БТР-80А, оснащеними 30-мм автоматичними гарматами.
- ЗРК 2К12 «Куб»: На складі зберігаються 32 пускові установки, які наразі замінюють у діючих підрозділах на сучасні норвезькі системи NASAMS.
- Амфібії ПТС-2: Понад 50 плаваючих транспортерів інженерних військ, які мають високу цінність для форсування водних перешкод.
Вертолітний ресурс на авіабазі Сольнок
У лютому 2026 року Угорщина офіційно списала свій флот ударних вертольотів Мі-24 — шість бортів Мі-24П та два Мі-24В. Ці машини пройшли модернізацію у 2017–2018 роках, отримавши оновлену авіоніку та можливість роботи з окулярами нічного бачення. Причиною їхнього виведення зі складу армії став вичерпаний сертифікований ресурс, продовжити який без залучення російських фахівців або відправки техніки до РФ в умовах санкцій неможливо. Крім того, Будапешт повністю витратив боєприпаси до них: запаси керованих ракет «Штурм» та некерованих снарядів давно закінчилися.
Для ЗСУ, які мають розгалужену інфраструктуру обслуговування Мі-24 та досвідчені екіпажі, ці машини становлять значний інтерес. Навіть якщо окремі борти не допустять до польотів, їхні двигуни, лопаті та редуктори можуть стати джерелом запчастин, здатним забезпечити сотні годин льотного ресурсу для діючої української авіації. Наразі вісім списаних вертольотів перебувають на зберіганні на авіабазі Сольнок.
Військово-промислова революція в Угорщині
Паралельно з позбавленням від радянського минулого Будапешт будує сучасний ВПК за програмою «Зріні 2026». Логіка держави полягає у вимозі локалізувати виробництво на території Угорщини при підписанні будь-якого великого оборонного контракту. Ключовим об'єктом став завод у Залаегерсегу, відкритий у серпні 2023 року спільно з Rheinmetall. Підприємство здійснює повний цикл виробництва БМП Lynx KF-41 з потужністю до 50 машин на рік при загальному замовленні у 209 одиниць.
Поруч будується великий завод боєприпасів у Варпалоті. З 2024 року там розпочато випуск 30-мм снарядів, а подальше розширення передбачає лінії для 155-мм артилерійських пострілів і 120-мм танкових боєприпасів. Очікувана потужність має сягнути 240 тисяч танкових снарядів та 1 мільйона боєприпасів середнього калібру на рік. Крім того, у грудні 2023 року Угорщина підписала контракт на суму 288 млн євро, ставши першим партнером у розробці та доведенні до серійного виробництва новітнього німецького танка четвертого покоління Panther KF-51.
Перспективи та непрямі шляхи для України
Хоча пряма військова допомога від Будапешта наразі виключена з політичних причин, існують інші робочі механізми. Прецедент із Т-72 довів, що угорська техніка може потрапляти до ЗСУ через продаж приватним компаніям-посередникам з подальшим реекспортом. За умови тиску з боку союзників по НАТО сотні консервованих гаубиць Д-20 чи зенітно-ракетних комплексів «Куб» можуть знайти нового власника через ланцюжки приватних угод.
У довгостроковій перспективі географічна близькість нових угорських заводів Rheinmetall відкриває унікальні можливості для промислової кооперації. Україна та Угорщина вже експлуатують однакові типи техніки, зокрема Leopard 2, PzH 2000 та БМП Lynx. Створення спільних логістичних та ремонтних хабів на кордоні дозволить суттєво скоротити логістичне плече для відновлення української бронетехніки та безперебійного постачання боєприпасів із заводу у Варпалоті.