Антикорупційний центр «МЕЖА» зафіксував спроби представників політичної партії «Батьківщина» захистити свою лідерку Юлію Тимошенко від кримінального переслідування у справі про спробу підкупу народних депутатів. Організація виявила системне використання медійних маніпуляцій, механізмів парламентського контролю та спроби змінити кримінальне законодавство під інтереси підозрюваної.
Дискредитація антикорупційної системи та інформаційні маніпуляції
За даними розслідувачів організації «МЕЖА», першим інструментом у намаганнях захистити підозрювану лідерку партії стала цілеспрямована кампанія з дискредитації Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Адвокати та лояльні до Юлії Тимошенко публічні спікери активно поширюють тези про повну залежність суддів ВАКС від антикорупційних органів та заявляють про політичний характер переслідування політичної діячки.
Читайте також: «Тимошенко від А до Ю»: «Телебачення Торонто» випустило сатиричний розбір кар’єри лідерки «Батьківщини»
Окрім публічних заяв, для формування вигідної громадської думки використовуються анонімні канали у месенджері Telegram. Через ці ресурси поширюється недостовірна інформація про те, що європейські інституції нібито вимагають від керівництва України негайно припинити тиск на лідерку «Батьківщини». Проте експерти зазначають, що такі вимоги з боку міжнародних партнерів є неможливими, а поширювані тези спрямовані виключно на створення політичного алібі всередині країни.
Використання парламентських інструментів для тиску на слідство
Аналітики антикорупційного центру звертають увагу на зловживання повноваженнями у сфері парламентського контролю з боку соратників Юлії Тимошенко. Зокрема, Тимчасову слідчу комісію (ТСК) Верховної Ради України, яку очолює народний депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко, використовують як інструмент тиску на судову гілку влади та антикорупційну інфраструктуру. На цей факт аналітики організації вказували ще минулого року, детально описуючи механізми впливу.
Під час одного з нещодавніх засідань згаданої ТСК Сергій Власенко відкрито перейшов до обговорення деталей конкретного кримінального провадження, у якому фігурує Юлія Тимошенко. Нардеп детально розбирав дії та рішення конкретного судді ВАКС, який розглядає цю справу. При цьому голова комісії фактично озвучував та повторював аргументи захисту підозрюваної про нібито політичний тиск, що суперечить засадам незалежності судової влади.
Законодавча ініціатива як спроба декриміналізації діяння
Найбільш системним кроком для уникнення покарання аналітики вважають спробу змінити профільне кримінальне законодавство. Народний депутат від «Батьківщини» Михайло Соколов зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт під номером 15221, який пропонує внести суттєві зміни до статті 369 Кримінального кодексу України. Ця стаття регламентує відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Законотворча ініціатива Соколова пропонує встановити, що кримінальна відповідальність за підкуп службових осіб, включаючи народних депутатів, наступає лише у тому випадку, якщо неправомірна вигода була фактично надана. Таким чином, сама пропозиція чи обіцянка хабаря більше не буде вважатися достатньою підставою для притягнення до відповідальності за тяжчими частинами цієї статті.
- Зміна кваліфікації злочину: Законопроєкт №15221 пропонує скасувати покарання за саму обіцянку чи пропозицію хабаря службовій особі.
- Прямий зв'язок із захистом: Запропоновані зміни повністю дублюють лінію захисту Юлії Тимошенко, яка наполягає на відсутності складу злочину через непередачу коштів фізично.
- Загроза декриміналізації: Ухвалення проєкту закону дозволить Тимошенко уникнути покарання, оскільки її діяння може бути повністю декриміналізоване.
«Якщо законопроєкт буде ухвалений, він може стати підставою для декриміналізації діяння, вчиненого Тимошенко.» — Антикорупційний центр «МЕЖА».
Контекст та потенційні наслідки для антикорупційної реформи
Описані кроки демонструють небезпечну тенденцію використання законодавчих та парламентських важелів для вирішення приватних юридичних проблем політичних лідерів. Намагання змінити Кримінальний кодекс під окреме кримінальне провадження ставить під загрозу всю антикорупційну архітектуру України, побудовану за підтримки міжнародних партнерів. Декриміналізація обіцянки або пропозиції хабаря суттєво послабить можливості НАБУ і САП у боротьбі з політичною корупцією на найвищому рівні.
Подальша доля справи Юлії Тимошенко залежатиме від здатності парламенту протистояти лобістським законопроєктам та від стійкості суддів Вищого антикорупційного суду до зовнішнього політичного тиску. Спроби нівелювати кримінальну відповідальність за корупційні пропозиції можуть викликати негативну реакцію з боку європейських інституцій, які послідовно вимагають від України посилення, а не послаблення антикорупційного законодавства в рамках євроінтеграційних процесів.
Читайте також: Хто вніс понад 33 млн грн застави за Юлію Тимошенко у справі про ймовірний підкуп нардепів