Вже 23 регіони Російської Федерації охоплені гострою паливною кризою через регулярні та систематичні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах. Про це заявив відомий економіст В’ячеслав Ширяєв. За його словами, паралельно з логістичним колапсом у Кремлі розгортається глибока політична криза, маркерами якої стали раптове зникнення голови Центробанку Ельвіри Набіулліної та спроби російського олігархату знайти вихід із війни через таємні переговори в Києві.
Масовані атаки на російські НПЗ, останніми з яких стали удари по Куйбишевському та Афіпському заводах, призвели до обмеження вільного продажу палива у чверті російських регіонів. Найбільші нафтові компанії вже попереджають логістичних операторів про скасування паливних карт та перехід на жорстке нормування відпуску бензину й дизеля. Це неминуче спровокує здорожчання вантажних перевезень на 30–40% найближчими тижнями, що дасть поштовх до стрімкого зростання цін на всі споживчі товари та паралізує приватний автотранспорт.
Паливний тупик: імпорт не врятує Росію
Економіст переконаний, що у разі продовження систематичних українських атак (до 600–1000 далекобійних дронів на добу) вся нафтопереробна, хімічна та портова інфраструктура РФ у радіусі 2000 кілометрів від кордону буде знищена. При цьому можливості закрити дефіцит за рахунок імпорту з сусідніх країн фактично відсутні.
- Білоруський ресурс: Білорусь здатна постачати лише 2–5 тисяч тонн палива на добу при щоденній потребі Росії в 100 тисячах тонн, що становить лише близько 5% від попиту.
- Китайський глухий кут: Китай не має великих вільних обсягів палива, а наявна залізнична логістика через Транссиб забита іншим імпортом і фізично не спроможна пропустити необхідні 50-70 додаткових залізничних составів щодня.
- Сусіди під санкціями та дефіцитом: Казахстан сам має хронічний дефіцит нафтопродуктів, а грузинські НПЗ відмовляються працювати з російською нафтою через загрозу вторинних санкцій.
Загадкове зникнення Ельвіри Набіулліної та загроза гіперинфляції
Однією з головних внутрішньополітичних сенсацій стало зникнення з публічного простору голови Центрального банку РФ Ельвіри Набіулліної. Вона пропустила Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ), конференцію НАУФОР та профільну нараду у Володимира Путіна щодо інфляції. Офіційна версія Центробанку про «лікарняний через застуду» викликає серйозні сумніви серед експертів.
За даними джерел В’ячеслава Ширяєва, біля квартири Набіулліної на Чистопрудному бульварі в Москві повністю зняли охорону ФСО, а сама вона не виходить на зв'язок навіть із близьким оточенням із банківського сектору. Перед зникненням чиновниця перебувала в стані «жорсткої фронди» щодо політики Кремля. Її можлива відставка, як людини, що послідовно виступала проти емісійного фінансування бюджету, означатиме ліквідацію останнього запобіжника від фінансового колапсу.
«Ельвіра грала роль «захисту від дурня» у фінансовій системі. Без неї та її команди почнеться безконтрольний друк грошей для покриття бюджетного дефіциту, що призведе до неминучої гіперинфляції. Реальна інфляція в Росії вже зараз становить близько 20%, що значно вище за офіційні цифри Росстату.» — В’ячеслав Ширяєв.
Місія Абрамовича та прихований розкол у російських елітах
Підтвердження Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським факту таємних переговорів олігарха Романа Абрамовича в Києві свідчить про глибокі тектонічні зсуви всередині російського істеблішменту. Ширяєв наголошує, що Абрамович діяв з санкції Путіна, але не як його особистий посланець, а як представник впливової групи російських еліт, які шукають шляхи збереження своїх активів і статус-кво.
Незважаючи на те, що Зеленський запропонував зупинку бойових дій по лінії зіткнення, Путін заблокував цю угоду, вимагаючи контролю над усім Донбасом. Це рішення продемонструвало російським елітам, що саме російський президент є єдиною перешкодою для завершення війни та зняття санкцій. На думку економіста, усвідомлення цього факту запускає процеси прихованого саботажу та внутрішньої координації серед олігархів та топ-чиновників, які починають розуміти безперспективність курсу Кремля.
Економічні підсумки та прогнози
Оцінюючи загальний фінансовий стан РФ, аналітик спростував міфи про надприбутки від загострення на Близькому Сході. За три місяці напруженості навколо Ірану додаткові нафтогазові доходи Росії склали лише 6 мільярдів доларів (близько 456 мільярдів рублів), що є мізерною сумою на тлі загального дефіциту бюджету РФ у 80 мільярдів доларів. Російська економічна модель продовжує стрімко деградувати під впливом зовнішнього тиску та внутрішніх криз.