Сили оборони України здійснюють системний тиск на військову логістику російських окупантів у Криму, створюючи дефіцит пального та руйнуючи протиповітряну оборону ворога. Водночас на тлі глобального протистояння між США та Іраном Росія стрімко втрачає свій геополітичний вплив на Кавказі, зокрема через розворот Вірменії на Захід. Про це розповів військовий експерт, полковник ЗСУ Петро Черник, аналізуючи поточну стратегічну ситуацію у червні 2026 року.
За словами експерта, сучасна війна має чіткий екзистенційний характер, а військові дії на Кримському півострові дедалі більше нагадують історичні паралелі XIX століття, коли Російська імперія програла Кримську війну саме через логістичний колапс. Сьогодні українські сили планомірно знищують можливості ворога для постачання резервів та утримання окупованих територій.
Загострення між США та Іраном: уран, нафта та геополітичні наслідки
Двомісячне перемир'я між США та Іраном опинилося на межі колапсу після збиття американського гелікоптера Apache у районі Ормуської протоки. Дональд Трамп звинуватив Тегеран і заявив про готовність до жорстких ударів. Петро Черник вважає, що ключовою причиною зриву домовленостей є питання збагаченого урану, адже недопущення появи ядерної зброї в Ірані є стратегічною метою Вашингтона. Експерт припускає, що США прагнуть вивести Іран з так званої «осі зла» та повернути його до світоустрою, який існував до 1979 року, що може супроводжуватися зміною світогляду іранських еліт.
- Вплив на Китай: Провал угоди або переформатування Ірану завдасть удару по інтересах Пекіна, який, однак, активно диверсифікує економіку через Центральну Азію (Туркменістан та Казахстан) та лідирує в зеленій енергетиці.
- Інтереси Росії: Москві вигідно зберегти високі ціни на нафту, тому будь-яка стабілізація чи нові угоди на Близькому Сході можуть послабити її економічні позиції.
- Регіональні гравці: Туреччина та Пакистан також намагаються балансувати, оскільки повний розпад Ірану не відповідає їхнім безпековим та геополітичним інтересам.
Історичний злам на Кавказі: Вірменія йде на Захід
Великим геополітичним ударом для Кремля стала втрата впливу на Кавказі. Після перемоги партії Ніколи Пашиняна «Громадський договір» на парламентських виборах у Вірменії, країна взяла чіткий курс на інтеграцію з Європою та НАТО. Петро Черник прогнозує неминуче виведення російської військової бази з Гюмрі та остаточний розрив безпекових зв'язків Єревана з Москвою. Навіть питання критичної залежності від російського газу може бути вирішене завдяки диверсифікації та потенційним угодам з Азербайджаном чи Іраном.
«Імперія таки задихається і вона остаточно задихнеться. Тільки не швидко, цей шлях буде довгим. Давайте не піднімати планку оптимізму.» — Петро Черник, військовий експерт, полковник ЗСУ.
Крим у блокаді: як ЗСУ перерізають логістичні артерії ворога
На південному фронті українська армія успішно реалізує стратегію комплексного удушення Криму. Сили оборони планомірно знищують системи протиповітряної оборони окупантів (включаючи комплекси S-300, S-400 та новітні S-500), позбавляючи ворога «очей» — радарів та локаторів. Головною ж метою залишається повна ізоляція півострова, де ключову роль відіграє знищення залізничного та автомобільного сполучення через Кримський міст. Для успіху операції необхідно зруйнувати сотні метрів конструкції та взяти її під постійний вогневий контроль, що завадить відновлювальним роботам.
Черник підкреслює, що блокада півострова має супроводжуватися повним закриттям повітряного простору та знищенням морського транспорту ворога. Попри те, що окупанти замістили місцеве населення після 2014 року, гуманітарна криза та брак пального змусять цивільних росіян масово залишати півострів, повертаючись на материкову частину РФ.
Висновок
Ситуація на Близькому Сході, геополітичні зміни на Кавказі та бойові успіхи ЗСУ в Криму демонструють поступове ослаблення глобального впливу Росії. Втім, війна проти агресора залишається екзистенційною і вимагає повної мобілізації внутрішніх ресурсів України. Як підсумував Петро Черник, єдиним базисом виживання для українців є опора на власні сили та єдність суспільства у боротьбі за перемогу.