Удари по логістичних шляхах тимчасово окупованого Криму, зокрема по Чонгару, провокують серйозну паніку в Кремлі та суттєво ускладнюють постачання російського угруповання. Військовий аналітик Григорій Тамар зазначає, що планомірне знищення паливних і боєприпасних складів ворога поступово перетворює півострів на ізольований острів. Водночас експерт попереджає про загрозу сухопутного наступу Росії взимку в разі проведення нової хвилі мобілізації восени.
Окрім кримського напрямку, серйозного удару зазнав Балтійський флот РФ після атаки на Кронштадт, де було знищено склади зі стратегічними радянськими боєприпасами, які більше не виробляються в Росії. Це фактично нівелювало стратегічну роль флоту, що є вкрай важливим сигналом для країн Балтії. На тлі цих подій західний світ стикається з дефіцитом протиракет для комплексів Patriot, що створює дисбаланс у протистоянні з російським військово-промисловим комплексом.
Війна на виснаження та загроза зимового наступу
Сучасна російсько-українська війна дедалі більше нагадує класичну війну на виснаження ресурсів, подібну до Першої світової чи ірано-іракського конфлікту. Україна намацала «ахіллесову п'яту» російської макроекономіки, завдаючи точкових ударів по нафтопереробній інфраструктурі та експортних потужностях ворога. Проте аналітики не виключають спроб Росії організувати масштабний сухопутний наступ наприкінці осені або на початку зими, використовуючи ресурс нової мобілізації.
«Я вважаю, що спроба зимового сухопутного наступу якраз можлива, тому що якщо вони все-таки восени проведуть мобілізацію, то перші плоди цієї мобілізації якраз пізньої осені й з'являться. І, звичайно, вони їх будуть безжально кидати в топку війни.» — Григорій Тамар.
Криза виробництва ППО Patriot та дисбаланс сил
Однією з головних проблем союзників залишається повільне розгортання військово-промислового комплексу. Компанія Lockheed Martin уже визнала нездатність гарантувати чіткі терміни постачання ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot через дефіцит, загострений конфліктом на Близькому Сході. На цьому тлі російський ВПК демонструє вищу гнучкість, виробляючи більше балістичних ракет типу «Іскандер» на місяць, ніж США здатні випустити протиракет.
- Повільний темп США та Європи: Західна промисловість досі не перейшла повністю на військові рейки, збільшивши потужності лише на 20-40% за роки великої війни, тоді як Ізраїль наростив виробництво на 100-150%.
- Успіх ізраїльського підходу: Ізраїль зумів налагодити власне масштабне виробництво протиракетних систем (на кшталт «Пращі Давида» та Arrow) і не залежить від постачання дефіцитних систем Patriot.
- Неоднорідна реакція Європи: Поки Польща та Фінляндія активно готуються до можливої агресії РФ, великі європейські країни, як-от Франція та Німеччина, діють занадто повільно й обмежено.
Близький Схід: бойові дії як інструмент дипломатії
Аналітик також звернув увагу на ситуацію на Близькому Сході. Короткий інтенсивний обмін ударами між Ізраїлем та Іраном продемонстрував високу ефективність ізраїльської ППО, яка ліквідувала всі загрози. Натомість уряд Лівану зробив неочікуваний крок, повністю заблокувавши імпорт сировини для виробництва оптоволоконних дронів терористичним угрупованням «Хезболла», намагаючись вирватися з-під іранського впливу та уникнути руйнування власної цивільної інфраструктури.
Майбутнє НАТО та висновки для України
Дозована допомога Україні зброєю з боку Заходу є ірраціональною, адже це підвищує ризик перенесення бойових дій безпосередньо на територію Євросоюзу. На думку експерта, майбутній саміт НАТО має стати історичним переломом: або альянс проведе глибоке внутрішнє переформатування й вийде оновленим, або розпишеться у своїй недієздатності як військово-політичного блоку.