Україна посилила тиск на російські війська, впроваджуючи безпрецедентну кампанію ударів дронами, що призвело до логістичного колапсу в окупованому Криму. Сили оборони послідовно відрізають півострів від Росії з моря, з неба та суходолу, перерізаючи ключові логістичні артерії. Це включає удари по мостах, що пов'язують Херсонщину з Кримом, та трасі, якою російська армія перекидає техніку і пальне. Міністерство оборони оголосило про «логістичний локдаун» за допомогою дронів, що б'ють на відстань до 300 км, ставлячи під вогневий контроль ключові для росіян маршрути на півдні.
Паралельно українські сили завдають точних ударів по російській військовій інфраструктурі. Зокрема, далекобійні ракети атакували військове підприємство «Прогрес» у Чебоксарах, де виробляються компоненти для далекобійної зброї. Ці атаки демонструють зростаючі проблеми російської протиповітряної оборони, особливо на низьких висотах. Крім того, аналітики відзначають, що українські дрони та ракети можуть ефективно переламати хід війни, завдаючи значних втрат противнику та створюючи умови для переговорів.
Реформа армії та соціальні питання
Цього тижня парламент ухвалив рекордний бюджет на оборону, проте в ньому не були закладені кошти на обіцяне підвищення зарплат військовим. Це викликало обурення серед військовослужбовців, які відчувають несправедливість, віддаючи найцінніше – час – країні. Хоча парламент проголосував за підвищення зарплат поліцейським та рятувальникам, військовим доводиться чекати, поки Міноборони самостійно знайде кошти, ймовірно, за рахунок зброї. Плани щодо збільшення виплат піхотинцям на першій лінії та впровадження нових бойових контрактів з чіткими термінами служби (10, 14, 24 місяці) обіцяють реалізувати найближчими тижнями, з першими змінами, які мають бути відчутними вже в червні.
Президент Зеленський вперше заговорив про поступову демобілізацію добровольців, які служать з початку вторгнення. Однак, згодом з'ясувалося, що демобілізувати будуть не всіх, не одразу, і не тих, хто має контракт. Голова Генштабу ЗСУ наголосив на недостатніх темпах мобілізації та закликав не говорити про демобілізацію, щоб уникнути хибних очікувань.
Скандали та правосуддя
Тиждень ознаменувався черговим скандалом, пов'язаним із ТЦК, цього разу у СІЗО Одеси. Керівництво установи було відсторонено через відео, на якому співкамерники змушували в'язня, співробітника ТЦК, приносити їм капці у зубах. З'ясувалося, що цей співробітник сам підозрюється у вчиненні катувань щодо мобілізованих. Реформа ТЦК та питання термінів служби обговорюватимуться лише у вересні, тоді як уряд обіцяє шукати кошти для збільшення виплат військовим.
Колишній голова Верховного суду Всеволод Князєв отримав п'ять років в'язниці за угодою зі слідством, визнавши вину в отриманні хабаря у 2,7 мільйона доларів. Він дав свідчення проти чотирьох своїх колег. Цей випадок стався на тлі ухвалення Верховною Радою суперечливого законопроекту про декларації доброчесності суддів, який мінімізує перевірки, зокрема, щодо відповідності рівня життя доходам.
Водночас, українська бюрократія розгорнула «священну війну» проти російського волонтера Аслана Хакімова, який втік від ФСБ та розробляє роботизовані комплекси для ЗСУ. Незважаючи на те, що Хакімова шукає ФСБ, Державна міграційна служба наполягає на його видворенні з України. Європейський суд з прав людини зупинив його видачу, поки тривають судові процеси. Сам Хакімов звернувся до президента Зеленського з проханням надати йому громадянство.
Міжнародні відносини та перспективи
Україна продовжує докладати зусиль для отримання західної фіндопомоги, ухвалюючи необхідні законопроекти. Одним із таких є закон про податок для тих, хто продає товари чи послуги в інтернеті, що набирає чинності з поступовим стягненням податку з продавців на онлайн-платформах. Ці кроки є важливими для відкриття першого кластеру переговорів про вступ України до ЄС.
Напруженими залишаються стосунки з Польщею, загострення яких сталося після присвоєння Зеленським одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування імені героїв УПА. Це викликало обурення у польському суспільстві, де УПА асоціюється з Волинською трагедією. Хоча джерела на Банковій запевняють, що це була звичайна процедура, в Польщі це розцінюють як навмисний крок. Це відбувається напередодні рішення ЄС про відкриття переговорів щодо вступу України до Євросоюзу та великої конференції з відновлення України в Гданську.
Угорщина, яка зняла вето на початок переговорів України з ЄС, висунула вимогу щодо розширення прав угорської меншини. Українській стороні вдалося погодити 10 з 11 вимог, окрім представництва в парламенті. Очікується, що Болгарія також може висунути подібні вимоги.
Наслідки війни та безпекові виклики
На тлі війни в Україні, шведська розвідка попереджає про можливе розгортання Росією десятків тисяч військових біля баз НАТО у Європі після закінчення бойових дій. Командувач сил НАТО в країнах Балтії та Польщі наголошує на можливій атаці на країни Європи як більш дешевому способі ескалації, ніж продовження війни з Україною. Це викликає занепокоєння серед польських колег, які попереджають про зростаючу загрозу.
На дорогих українських трасах у Києві сталась масштабна ДТП, внаслідок якої загинули двоє поліцейських, жінка та 12-річний хлопчик. Водій Mercedes-Benz, який скоїв наїзд, мав 39 порушень правил дорожнього руху. Трагедія викликала хвилю обурення та дискусію про необхідність посилення відповідальності водіїв. Уряд обіцяє ввести жорсткіші санкції, більше камер фіксації порушень та градацію штрафів.