12 червня, в День Росії, головне державне свято країни-агресора, Кремль зіткнувся з безпрецедентною ситуацією: традиційний урочистий концерт на Красній площі в Москві, що проводився щорічно з 2003 року, був скасований. Це сталося вперше за 23 роки, навіть попри пандемію COVID-19, а причиною стали українські дрони. Свято, яке мало демонструвати велич та єдність, було перенесене до закритого культурного центру на околиці столиці, а зірки, які мали виступати, були замінені на менш відомих виконавців. Державне телебачення транслювало попередньо записаний концерт, створюючи ілюзію нормального святкування.
Офіційна причина скасування концерту на головній площі країни не була озвучена, однак усі розуміють, що Москва боїться українських безпілотників. За кілька днів до свята російська протиповітряна оборона фіксувала десятки дронів над столицею, були встановлені зенітні комплекси на дахах житлових будинків, а навколо Москви зведені нові оборонні кільця. Така ситуація виявила хиткість безпеки головного майданчика країни, змусивши організаторів перенести захід у безпечніше, закрите приміщення. Це не перший випадок згортання традиційних урочистостей: 9 травня парад пройшов без жодної бронетехніки, вперше за майже 20 років танки не вивели на площу. Кремль, втрачаючи здатність гарантувати безпеку своїх головних заходів, згортає свої вистави, що свідчить про глибокі проблеми.
Читайте також: Паливна криза, зникнення Набіулліної та таємна місія Абрамовича: куди котиться економіка Росії
Удари по російській промисловості
Водночас, поки Москва намагалася приховати свою вразливість, українські сили завдали потужних ударів по території Росії. Міноборони РФ відзвітувало про збиття понад 200 дронів над півтора десятком регіонів. Особливо показовим є удар по Татарстану, розташованому на відстані понад 1000 км від українського кордону. Там зайнялися нафтопереробний завод та великий хімічний комбінат. У Самарській області удар прийшовся по хімзаводу, а в місті Нижньокамськ через влучання дрона в житловий будинок були скасовані всі святкові заходи. Ці удари демонструють, що війна повертається до Росії, б'ючи не лише по гордості, а й по її економічному потенціалу.
«Імперії не падають за один день і не падають від одного дрона. Вони руйнуються тоді, коли перестають вірити в власну легенду, коли всередині наростає відчуття приниження і безсилля, а ззовні нема чим його перекрити.»
Реакція російських військових кореспондентів та Z-каналів на ці події була вкрай негативною. Вони місяцями критикували неспроможність ППО, називаючи ситуацію ганьбою. Вся їхня лють спрямована на Міністерство оборони та вище керівництво, на яке покладають відповідальність за провали. Для цієї публіки кожен український удар по глибокому тилу є підтвердженням нездатності держави захистити власну територію. Накопичена злість вилилася в невдоволення скасованим святом, в той час як громадяни масово ставлять запитання: «Що ми взагалі святкуємо?»
Втрата віри у власну міць
Найважливішим є не сам факт скасованого концерту, а символічне значення події. Імперія поступово втрачає здатність демонструвати свою силу, оскільки вся її конструкція тримається на картинці величі та непереможності. Коли ця картинка руйнується, руйнується і режим у свідомості людей. Владу Володимира Путіна було побудовано на образі сили, але сила, яка ховається від дронів, є сумнівною. Крім того, українські удари по російських заводах свідчать про планомірне вибивання фінансування для армії. Видобуток нафти в Росії впав до найнижчого рівня за рік, переробка досягла показників десятиліть, а в деяких регіонах, як-от Крим та Кубань, спостерігається дефіцит пального. Це безпосередньо впливає на імперське відчуття та гордість.
День Росії цього року яскраво продемонстрував реальний стан держави краще за будь-яку аналітику. Держава, яка претендує на статус великої, у день свого головного свята ховається під дахом, тремтячи від страху. Україна не дозволила провести концерт, телебачення транслює фальшиву картинку, військові блогери критикують владу, а громадяни сумніваються в доцільності святкування. Це ознаки країни, яка ще чинить опір, але вже глибоко надломлена зсередини. Імперії руйнуються, коли їхні громадяни перестають вірити у власну легенду, коли наростає відчуття приниження та безсилля, а зовнішні успіхи не можуть цього компенсувати. Кожен український удар по глибокому тилу Росії, кожен скасований захід наближає крах цієї імперії.
Читайте також: Битва за надра: як Україні залучити інвесторів та подолати системні бар'єри