Битва за надра: як Україні залучити інвесторів та подолати системні бар'єри

Новини

10.06.2026 10:43

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Голова комітету надрокористування ЄБА Ірина Супрун розповіла про геополітичну боротьбу за критичну сировину, монополію Китаю та ключові перешкоди для іноземного бізнесу в Україні.

Україна стає активним учасником глобальної боротьби за критичну сировину, яка набула особливої ваги після підписання мінеральної угоди зі Сполученими Штатами Америки. Проте для залучення масштабних іноземних інвестицій у видобуток літію, графіту, титану та урану державі необхідно терміново реформувати застарілі правила гри. Про це заявила голова комітету надрокористування Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) та СЕО Геологічної інвестиційної групи Ірина Супрун.

Глобальне протистояння за критичні мінерали

Сучасний світ переходить від протистояння за нафту й газ до боротьби за критичні мінерали, попит на які стимулюють три головні чинники: масштабна електрифікація (для покриття потреб у акумуляторах до 2030 року необхідно близько 300 нових видобувних об'єктів), розвиток оборонно-промислового комплексу та індустрія штучного інтелекту. Наразі абсолютним монополістом на цьому ринку є Китай, який контролює до 60% світового видобутку та близько 85–87% переробки рідкоземельних металів, від імпорту яких майже повністю залежать США.

«Війна в Україні є також і за ресурси, тому що та частина України, яка окупована ще з 2014 року — Донбас, Луганщина і Крим — це ті території, які мали для України в певній мірі, в певних групах корисних копалин насправді стратегічне значення.» — Ірина Супрун, СЕО Геологічної інвестиційної групи.

Ключові бар'єри для іноземного капіталу в Україні

Попри наявність попиту з боку європейських компаній та готовність працювати в умовах воєнних ризиків, інвестори стикаються із серйозними внутрішніми перешкодами. Зокрема, іноземний бізнес не має можливості вирішувати суперечки у міжнародних арбітражах, що за умов недовіри до української судової системи створює значні ризики для інвестицій обсягом у десятки й сотні мільйонів доларів.

• Проблема «одного учасника» на аукціонах: Законодавча вимога наявності щонайменше двох учасників для проведення торгів на ProZorro змушує інвесторів штучно створювати собі конкуренцію, що відлякує провідні компанії.
• Застаріле екологічне регулювання: Чинні екологічні норми не адаптовані до реалій воєнного часу та замінованих чи прифронтових територій, що гальмує запуск нових об'єктів.
• Кадровий дефіцит у галузі: До 1991 року в геологічній галузі України працювало близько 250 тисяч фахівців. Зараз спостерігається критична нестача молодих кадрів природничого напряму.

Шлях до створення високої доданої вартості

Найбільша економічна перспектива України полягає не в експорті сировини, а в її переробці. Статистика свідчить, що 1 трильйон доларів мінеральної сировини завдяки глибокій переробці перетворюється на 4 трильйони доларів доданої вартості. Серед ключових секторів, де Україна має сильні позиції — видобуток титану завдяки простішим у розробці розсипним родовищам та наявності наукової школи, а також потенціал видобутку урану, який наразі контролюється державним підприємством «СхідГЗК».