Минув рік від дня одного з найгучніших політичних убивств, що сталося неподалік Мадрида, столиці Іспанії. Йдеться про загибель Андрія Портнова, який мав значний вплив на правоохоронні органи та судову систему України протягом тривалого часу. Нещодавня стаття журналіста Михайла Ткача пролила нове світло на обставини справи, розкривши деталі щодо зустрічей з Тимуром Міндічем, можливого використання Портнова Міндічем, конфлікту з Андрієм Єрмаком та приватних комерційних процесів, зокрема пов'язаних з Юрієм Іванющенком. Попри рік розслідувань, проведені як німецькими, іспанськими, так і українськими правоохоронцями, остаточна відповідь на питання, хто стоїть за вбивством, досі не знайдена.
Стаття в «Українській правді» під назвою «Незвичайні підозрювані, нові подробиці вбивства Портнова» детально розглядає хронологію подій та додає нові версії. За словами автора, джерела, наближені до оточення Портнова, не можуть надати чіткої відповіді щодо правдивості будь-якої з версій, навіть неозвучених. Важливим фактом є те, що справа була засекречена, зокрема і від українських правоохоронців, що може свідчити про її значущість у контексті подій у Європейському Союзі. Розслідування розглядає, хто міг стояти за вбивством, і надає низку деталей, що потребують уваги.
Підозрювані та підготовчі дії
Загальна рамка розслідування вказує на двох братів Азізових, пов'язаних з наркотрафіком та російською Федерацією, які мали українські паспорти. Після вбивства вони переїхали з Іспанії до Німеччини, де були затримані. Ймовірно, вони є виконавцями, а не замовниками. Слідство також виявило свідчення про причетність до справи мешканки Одеси на ім'я Юлія. За її словами, брати Азізови займалися переправленням наркотиків і зверталися до неї по допомогу. Наприкінці 2024 року вони попросили її придбати камери GoPro та доставити їх до Німеччини. У грудні того ж року, під час поїздки до Іспанії, Юлія помітила, що Азізови поспішали та діяли нервово. Вони залишили техніку в автомобілі біля одного з навчальних закладів перед подібним до спостереження інцидентом. Свідчення Юлії дозволяють припустити, що брати Азізови щонайменше за півроку до вбивства могли здійснювати підготовчі дії в передмісті Мадрида, включно зі спостереженням за майбутньою жертвою, та використовували автомобільний транспорт для переміщень між Німеччиною та Іспанією.
Зустріч з Тимуром Міндічем та конфлікт з Андрієм Єрмаком
Однією з нових деталей є зустріч Андрія Портнова з Тимуром Міндічем під час останнього візиту Портнова в Україну перед смертю, який стався за кілька днів до вбивства. Цей приїзд, перший після початку повномасштабного вторгнення, досі є джерелом конспірологічних теорій. Хоча Міндіч відмовляється коментувати цю тему, джерела вказують, що він неодноразово звертався до Портнова з проханнями, посилаючись на перших осіб держави. Портнов сприймав Міндіча як канал зв'язку з вищим керівництвом. За словами друзів Портнова, він міг приїхати в Україну для вирішення завдань Міндіча та його оточення. Цікаво, що обшуки НАБУ та САП у близького товариша Міндіча, віце-прем'єр-міністра Олексія Чернишова, відбулися за три дні до приїзду Портнова. При цьому, на момент приїзду Портнова, Міндіч та владна верхівка вже знали про проблеми Чернишова. Іншою суттєвою обставиною є непрості стосунки Портнова з тодішнім керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. За словами близьких до Портнова осіб, Єрмак прагнув контролювати всі процеси, що не влаштовувало Портнова, який мав значний вплив на різні напрямки у державі. Цей конфлікт був давнім і системним, і сторони давно перетнули точку неповернення.
Конфлікти з суддею Артуром Ємельяновим та Юрієм Іванющенком
Розслідування розглядає конфлікт між Портновим та колишнім суддею Артуром Ємельяновим, який був затриманий у грудні 2024 року за побудову бізнесу на судових рішеннях. Цікаво, що саме в грудні брати Азізови, за свідченнями Юлії, вирушили до Мадрида для стеження. Однак, слідство досі не отримало доказів участі Ємельянова у злочині. Співрозмовники з бізнесового та юридичного середовищ припускають, що загострення відносин могло бути пов'язане з протистоянням між Юрієм Косюком та Євгеном Сігалем на аграрному ринку, де Портнов і Ємельянов могли представляти інтереси різних сторін. Іншою версією є конфлікт, пов'язаний з Юрієм Іванющенком (Юрієм Інаківським) щодо ринку «Столичний». Вважається, що Портнов, який непублічно представляв інтереси сторони Іванющенка, не виконав зобов'язань з вирішення цього питання. Проте, джерела з оточення Портнова спростовують активну фазу цього конфлікту на момент вбивства, хоча визнають, що наслідки могли відчуватися.
Міжнародна співпраця та невизначеність
Рік потому, вбивство, що сталося в ЄС, досі залишається без чіткої відповіді, окрім встановлення виконавців. У березні 2026 року українська делегація на чолі з генеральним прокурором Русланом Кравченком відвідала Мадрид для обговорення розслідування. Україна та Іспанія готують створення спільної міжнародної слідчої групи. Підозрюваний Олександр Азізов очікує на екстрадицію з Німеччини, його свідчення щодо замовника є ключовими. Іспанська сторона схиляється до російського сліду, тоді як в Україні не відкидають внутрішніх ворогів. Цікавим фактом є дзвінок з українського номера на телефон брата підозрюваного Олександра Азізова одразу після його затримання. Автор висловлює сумніви, що правоохоронним органам вдасться повністю відтворити всі події та встановити замовника, враховуючи можливу залученість посередників та використання анонімних засобів зв'язку. Аналіз телефону Портнова може відкрити нові деталі, що стосуються його діяльності, в тому числі для Міндіча та інших представників української влади.