Доктрина "мозаїчної оборони", запроваджена Іраном, передбачає децентралізацію влади та передачу більшої повноважень командирам окремих підрозділів. Однак, як показує досвід Ірану, така система може створювати проблеми через несанкціоновані дії командирів, які не координуються з вищим командуванням. Експерти висловлюють занепокоєння, що подібний підхід може призвести до хаосу та непередбачуваних дій з боку "Хезболли", що може більше нагадувати зведення особистих рахунків, аніж організовані бойові дії проти Ізраїлю. Особливе занепокоєння викликає стан самої "Хезболли", яка, за словами аналітиків, перебуває у стані, що вимагає виживання, а не готовності до масштабної війни.
Економічні труднощі Ірану та зовнішні виклики
Ситуацію для Ірану ускладнює економічний тиск. Незважаючи на відновлення обсягів експорту нафти з Перської затоки, іранська нафта не знаходить свого місця на ринку. Китай, традиційний покупець, переорієнтовується на інші джерела, зокрема на іракську нафту, що призвело до значного падіння обсягів продажу іранської нафти. Згідно з оцінками Reuters, Іран продає лише 600 тисяч барелів на добу, що значно менше, ніж у попередні періоди (4 мільйони барелів раніше, близько 2 мільйонів до війни 2025 року). Ситуацію погіршує те, що китайські банки, уникаючи санкцій, відмовляються від доларових розрахунків, вимагаючи оплату в юанях. Це створює залежність Ірану від Китаю не лише як покупця, але й як постачальника, адже юані можна витратити лише на території КНР, що ускладнює, наприклад, виплату зарплат бойовикам "Хезболли" чи членам Корпусу вартових ісламської революції.
Незважаючи на ці виклики, іранська влада продовжує заявляти про контроль над ситуацією. Командувач іранських сил Хатамі стверджує, що вони контролюють стратегічні протоки. Однак, аналітики зазначають, що економічна ситуація в країні погіршується, і будь-яке рішення про початок війни може мати катастрофічні наслідки для Ірану. Окрім цього, спостерігається зростання активності бойовиків у південно-східних регіонах Ірану, зокрема серед балоджів, що призводить до загибелі іранських силовиків та відтягує ресурси уряду, створюючи напружену ситуацію та потенційно призводячи до втрати контролю над периферійними територіями.
Напруженість в Азербайджані та ситуація в Сирії
Обговорюється також ситуація в Азербайджані, де загострилося питання носіння хіджабів у школах. Зазначається, що це питання, яке роздувається зовнішніми силами, зокрема Іраном та Росією, має антисемітський підтекст. Незважаючи на твердження про згоду Азербайджану з цим наративом, президент Ільхам Алієв заявив про суверенність країни та її світський характер. Азербайджанські ЗМІ відкидають звинувачення, вказуючи на те, що в країні немає заборони на хіджаби поза школами, а є лише вимоги до єдиної шкільної форми, яка відображає світський характер держави. Азербайджанські ЗМІ також вказують на спроби Ірану сіяти розбрат між Азербайджаном та Туреччиною.
У Сирії спостерігається зростання напруженості в північних регіонах, де залишаються бази окремих угруповань, які колись входили до складу "Хайят Тахрір аш-Шам". Одна з таких груп, що складається з французьких громадян, заявила про плани сирійського уряду роззброїти їх. Організація узбецьких бойовиків висловила солідарність з цими вимогами. Аналітики вважають, що це свідчить про обмежені досягнення сирійської влади, яка, за однією з версій, йде на поступки США, знімаючи санкції в обмін на розпуск цих формувань. Ситуація залишається складною через наявність різноманітних етно-племінних фракцій та періодичну активність ІДІЛ у центральних районах Сирії.