16 червня, у вівторок, відбулася низка ключових подій, що стосуються як міжнародної політики, так і внутрішньої обороноздатності України. Вранці на полях саміту Великої сімки у французькому місті Евіан відбулася робоча зустріч лідерів G7 з Володимиром Зеленським. На зустрічі, що тривала півтори години, обговорювалося забезпечення миру та безпеки для України та Європи. Під час саміту Дональд Трамп заявив про свою зосередженість на Україні та висловив думку, що росіянам варто укласти угоду. На цьому фоні українські сили оборони здійснили успішні удари по московському регіону, вразивши нафтопереробний завод у Капотні та промисловий об'єкт."Лавра стоятиме віки, Москва ляже", – було написано на крилі одного з безпілотників. Президент Зеленський, коментуючи удар, натякнув на участь не лише дронів, а й ракетних військ.
Паралельно з цими подіями, в Україні з 16 червня розпочалася реалізація нової військової реформи, що передбачає запровадження нових контрактів на військову службу. Ці контракти пропонують підвищені виплати, диференційовані терміни служби та відстрочки від мобілізації, що залежать від складності та тривалості попередньої служби. Максимальна місячна виплата може сягати 460 000 гривень за умов участі в штурмових діях та виконання інших завдань. Ця реформа, за словами представників Міноборони, має на меті підвищити базові виплати та заохотити людей йти в піхоту, впроваджуючи принцип "що більше ризикуєш, то більше отримуєш". Однак, новини про контракти викликали неоднозначну реакцію серед військовослужбовців, особливо тих, хто служить з 2022 року.
Міжнародний контекст: зустріч на G7 та позиція Трампа
Зустріч Володимира Зеленського з лідерами G7 та окремо з Дональдом Трампом на полях саміту була спрямована на посилення підтримки України. Трамп, який раніше висловлював скептицизм, тепер, за словами джерел на Банковій, займає більш вигідну позицію щодо України. Він висловив бажання долучитися до дипломатичного процесу врегулювання конфлікту. Українська сторона, зокрема міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, представила Трампу своє бачення мирного врегулювання, наголошуючи на необхідності тиску на Росію. Успішні удари ЗСУ по російській нафтопереробній промисловості, як зазначають аналітики, погіршили ситуацію на російському ринку пального, що призвело до черг на заправках у Москві та Пітері. Це, ймовірно, посилило бажання Трампа долучитися до переговорного процесу, адже він прагне завершити війну.
Удари по Москві та Росії: військовий та економічний вплив
Удар по Москві, що включав понад півсотні дронів, уразив нафтопереробний завод у Капотні та промисловий склад "Вайлдберріз". Ці атаки, ймовірно, мали на меті не лише військовий, але й психологічний тиск на Росію, а також демонстрацію здатності України завдавати ударів у глибокому тилу противника. Аналітики зазначають, що посилення повітряної війни з боку України частково є відображенням погіршення ситуації на фронті для Росії. Українські війська знищують російських солдатів швидше, ніж Кремль встигає їх вербувати, що уповільнює просування росіян і навіть призводить до відвоювання територій. У відповідь Росія посилює бомбардування українських міст, спрямовуючи удари не лише по військових, але й по цивільних об'єктах, з метою зламати моральний дух населення та підірвати впевненість союзників.
Україна, зіткнувшись з дефіцитом західних систем перехоплення балістичних ракет, зосередилася на асиметричній кампанії ударів безпілотниками середньої дальності, що спричинило дефіцит бензину в РФ. Водночас, українська оборона стабільно перехоплює понад 90% безпілотників і крилатих ракет. Однак, дефіцит перехоплювачів балістики робить боротьбу програшною, адже близько 20% ракет прориваються крізь ППО. Деякі вітчизняні розробки, як-от ракети "Сапсан" та "FirePoint FP7", знаходяться на стадії розробки або випробувань, але їх серійне виробництво та ефективність у найближчій перспективі викликають сумніви. За оцінками української військової розвідки, Росія планує виробити значну кількість балістичних ракет "Іскандер", "Кинджал" та "Циркон" цього року, що посилить її наступальний потенціал.
Лукашенко благає про мир: вибачення та стратегічний розрахунок
Несподіваною подією стало інтерв'ю самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, в якому він вибачився перед Володимиром Зеленським, заявивши, що "переборщив" з критикою і що Україні "нема чого боятися" від Білорусі. Лукашенко запевнив, що не планує військових дій і просив не атакувати Білорусь. Він також визнав військову вразливість Білорусі перед ЗСУ, особливо перед ударами дронів, і ризик втрати критичної інфраструктури. Ці заяви пролунали на тлі успішних українських ударів по російській нафтовій промисловості та логістиці. Офіційна реакція Києва була стриманою: "Зеленський послухав ці вибачення". Аналітики вважають, що ці вибачення є не стільки актом каяття, скільки проявом тверезого розрахунку та спробою самозбереження. Ймовірно, Лукашенко відчув реальну загрозу перенесення війни на територію Білорусі і намагається уникнути прямої участі у війні, сигналізуючи як Києву, так і міжнародній спільноті, що його примушують до цього. Він також висловив готовність виступити посередником у мирних переговорах.
Військова реформа: нові контракти та занепокоєння військових
Нові контракти на військову службу, запроваджені з 16 червня, передбачають значні зміни в умовах проходження служби. Основні нововведення включають: диференційовані терміни служби (від 10 місяців на бойових посадах до 24 місяців на тилових), підвищення базових виплат до 30 000 грн на місяць, а також значні доплати за участь у бойових діях, що може сягати 460 000 грн на місяць. Після завершення контракту гарантується відстрочка від призову, тривалість якої залежить від терміну служби та бойового досвіду. Принцип "чим більше ризикуєш, тим більше отримуєш" має заохотити військових до виконання складних завдань.
- Основні нововведення контрактів: Терміни служби: від 10 місяців (бойові посади) до 24 місяців (тилові).
- Фінансове стимулювання: Базова оплата від 30 000 грн, з можливістю досягнення 460 000 грн на місяць за виконання бойових завдань.
- Відстрочка від призову: Гарантується після завершення контракту, тривалість залежить від терміну служби та бойового досвіду.
- Принцип оплати: Підвищені винагороди за ризиковані бойові завдання.
Однак, реформа викликає занепокоєння серед військовослужбовців, які служать з 2022 року. За новими правилами, багато з них, включаючи тих, хто дослужився до офіцерських звань, можуть звільнитися з армії не раніше, ніж через майже 6 років служби. Це суперечить заявам президента про поступове звільнення тих, хто служить з 2014-2022 років. Особливе обурення викликає той факт, що офіцерський склад, який вважається кістяком армії, не потрапляє під ці терміни звільнення. Виникає враження, що реформа не враховує внесок тих, хто пішов захищати країну в найскладніші часи. Заступник міністра оборони пояснив це тим, що офіцери є опорою армії і їх швидке звільнення є неможливим. Це ставить у невигідне становище тих, хто мобілізувався у 2022 році і дослужився до офіцерів, змушуючи їх підписувати нові дворічні контракти для звільнення.
Складається враження, що рамка цієї реформи не враховує тих, хто прийшов до війська в найважчі тижні початку вторгнення. Парадоксально, але людина, яка прийшла 24 лютого 2022 року, і та, що підпише контракт зараз, можуть вийти зі служби приблизно в один і той самий час – у 2028 році. Це рішення видається несправедливим для сотень тисяч добровольців перших днів. Головним викликом залишається мобілізація, яка стала токсичною темою через відсутність чесного діалогу з суспільством та справедливого розподілу відповідальності. Можливо, лише рішучі дії Верховного головнокомандувача, який візьме на себе відповідальність за справедливе поповнення війська, зможуть виправити ситуацію і не призвести до програшу у війні.