Війна в Україні досягла переломного моменту, а майбутнє Росії та Білорусі визначатиметься низкою складних геополітичних процесів. Таку думку висловив відомий аналітик Григорій Тамар під час інтерв'ю. За його словами, успіх України криється не лише у військовій допомозі Заходу, а й у стійкості власної економіки та суспільства, а також у стратегічній ставці на використання дронів як нового виду озброєння.
Аналітик наголосив, що Білорусь, надавши свою територію для російської агресії, є державою-агресором. Він також висловив переконання, що Україна має потенціал для зміни політичного режиму в Білорусі, що могло б суттєво підірвати режим Путіна. Стосовно війни в Ірані, Тамар зазначив, що цілі Ізраїлю та США відрізняються, і хоча зміна режиму в Ірані є бажаною для Ізраїлю, американська політика зосереджена на інших аспектах.
Перелом у війні: дрони та стійкість економіки
Григорій Тамар переконаний, що нинішня стадія війни в Україні є переломною. Він пояснює це тим, що в тривалих конфліктах вирішальними факторами стають не стільки новітні види озброєнь, скільки більш живуча економіка та стійка соціальна система. Російська концепція про те, що Україна не витримає тиску, виявилася хибною. Попри недостатню, на думку аналітика, допомогу Заходу, об'єднані ресурси України та її союзників дозволяють ефективно протистояти агресії. Низька ефективність російських ресурсів зумовлена високим рівнем корупції та диктаторським режимом.
Особливу увагу аналітик приділив українській стратегії використання дронів. Він назвав це першою в історії війн ставкою на безпілотники як основний інструмент вогневого ураження на відстані, що стало вимушеним кроком через відсутність потужної авіації. Це, на його думку, стало несподіванкою для військових експертів і перевело маятник воєнної вдачі на бік України. Росія, зі свого боку, не має адекватної відповіді на ці виклики, а її плани мобілізації виглядають як спроба «завалити м'ясом», що не вирішить проблеми забезпечення, озброєння та командування.
Білорусь: між стабільністю та змінами
Аналітик розглядає Білорусь як державу-агресора через надання своєї території для російської армії. Він вважає, що Україна могла б мати більший вплив на зміну політичного режиму в Білорусі, що могло б підірвати позиції Кремля. Тамар високо оцінює політичну хитрість та виживаність Олександра Лукашенка, називаючи його унікальним політичним персонажем, який може розіграти «велику гру».
У разі дестабілізації в Росії та настання хаосу, Лукашенко, на думку аналітика, спробує продемонструвати стабільність, переорієнтувавшись на Захід. Однак, чи вдасться йому зберегти владу в такому сценарії, залишається під питанням. Важливим фактором може стати наявність внутрішньої опозиції в Білорусі, яка зможе підтримати потенційні дії України. Українські сили, вважає Тамар, не бачать себе в ролі окупантів, а скоріше як тригер для демократичних змін.
Росія, Крим та потенційний розпад імперії
Прогнозуючи подальший розвиток подій, Григорій Тамар вважає, що до осені ситуація кардинально зміниться. Він прогнозує, що Росія не встигне вирішити «кримське питання» через погіршення логістичного забезпечення півострова, який перебуває під оперативним оточенням. Втрата Криму, як він припускає, може стати фатальним ударом для путінського режиму та початком розпаду російської імперії.
Іран: цілі Ізраїлю та гра Трампа
Аналізуючи ситуацію навколо Ірану, Тамар зазначив, що початкові цілі Ізраїлю (зміна режиму) та США (за часів Трампа) різнилися. Ізраїль прагне до нормалізації відносин з Іраном, враховуючи давні історичні зв'язки, тоді як американська політика, на думку аналітика, може бути дезорієнтованою або служити ширмою для реальних дій. Проте, він наголошує, що будь-яка угода з поточним режимом є малоймовірною, а постійні, хоч і контрольовані, обміни ударами збільшують ризик виходу ситуації з-під контролю.