Напередодні Україна завдала удару по одному з ключових нафтопереробних заводів Російської Федерації, розташованому в московському районі Капотня. Ця атака, що стала не першою для підприємства, призвела до зупинки його роботи та загострила дефіцит палива по всій території Росії, спричинивши кілометрові черги на автошляхах та значне зростання цін.
На тлі цих подій, 17 червня, міністерство оборони РФ заявило про збиття 97 зі 119 запущених безпілотників. Однак, попри заяви про нейтралізацію загрози, 20 ударних дронів досягли цілей на 11 локаціях, а уламки збитих апаратів впали на шести об'єктах. Особливо масштабна атака була здійснена на Запоріжжя 16 червня, де внаслідок влучань загинув щонайменше один чоловік, ще семеро отримали поранення. Пошкоджено житлові будинки, навчальний заклад та торговельний центр. Подібні атаки розцінюються як відповідь на геноцид українського населення.
Удар по НПЗ у Москві та його наслідки
Атака безпілотників на Московський нафтопереробний завод у Капотні виявилася болючим ударом для російської економіки. Попри заяви Міноборони РФ про повне збиття всіх дронів, агенція Reuters повідомила про влучання в установку первинної переробки нафти АВТ-6, що призвело до припинення роботи підприємства. Це вже другий випадок зупинки заводу за останній місяць, що свідчить про його вразливість. Московський НПЗ забезпечував близько 40% бензину та понад 50% дизельного палива для Москви, відіграючи ключову роль у постачанні пального для столичних аеропортів та інфраструктури. Високі ціни на пальне та ліміти на його продаж на заправках найбільших російських компаній, таких як "Татнафта", "Лукойл" та "Роснефть", свідчать про системну кризу.
Ситуація з дефіцитом палива посилюється сезонним зростанням споживання. Ціна на 1000 тонн дизельного палива в Росії з березня по червень зросла вдвічі, досягнувши 100 000 рублів. Це створює значний соціальний тиск на регіони, особливо ті, які Путін вважає своїми електоральними фортецями. Додатковою проблемою для Росії стало пошкодження мосту в Новоазовську, що використовувався як допоміжна логістична артерія для російських військ.
Посилення тиску на Росію та безпекова допомога Україні
У відповідь на російську агресію, країни "Великої сімки" (G7) підтвердили свою непохитну солідарність з Україною. За підсумками зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським, лідери G7 домовилися про збільшення поставок систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів, а також розглядають можливість надання ліцензій на виробництво озброєння безпосередньо в Україні. Ці кроки спрямовані на посилення обороноздатності України та підтримку її військової промисловості. Окрему увагу було приділено зміцненню енергетичної стійкості України перед наступною зимою та посиленню санкцій проти російського нафтового та газового секторів.
Однак, виникають питання щодо ефективності цих заходів. Зокрема, переговори з США щодо угоди з Іраном викликають занепокоєння. Деякі американські політики, як-от Марко Рубіо та директор ЦРУ, вважають запропоновані умови неприйнятними, тоді як прихильники угоди, зокрема Дональд Трамп та його оточення, бачать у ній можливість для стабілізації та припинення війни. Очікується, що деталі угоди з Іраном, яка передбачає розморожування значних активів та надання фінансової допомоги, будуть підписані найближчим часом.
«Наш головний меседж полягає в тому, що Росія намагається дипломатичним шляхом досягти того, чого їй не вдається досягти на полі бою. І це, зрештою, не працюватиме.» — Марко Рубіо, Держсекретар США.
На цьому тлі, Україна продовжує розвивати власні оборонні можливості. Європейська компанія MBDA та українське підприємство "Луч" підписали меморандум про співпрацю у розробці крилатої ракети "Нептун-2", що свідчить про нарощування потенціалу для далекобійного ураження.