На сьомий рік спілкування влади з бізнесом, 17 червня, відбулася чергова зустріч Ради підприємців при президенті. Захід, що був створений після кейсу з "Мазепою" з обіцянками побороти "маски-шоу", тепер, за словами народного депутата Ярослава Железняка, очолюється керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком, а його спічрайтер, схоже, створює "потужні меседжі" з позиції "Кварталу 95". Основний меседж влади полягає в обіцянках створення "найліберальнішої, найсучаснішої, найменш корумпованої економіки" в світі, але реалізація цих планів розтягнеться на 15 років, що викликає скепсис у представників бізнесу.
Офіс президента представив своє бачення покращення економіки, опублікувавши слайд, де першим кроком зазначено "викорінення корупції та рівні правила гри" для залучення інвестицій. Другим пунктом є обіцянка зробити все це "після завершення війни" в рамках "економіки майбутнього", розрахованої на 15 років. Ярослав Железняк назвав цю перспективу "тришнем" і висловив сумнів у серйозності намірів влади, враховуючи багаторічний досвід таких зустрічей.
Створення комітету з креативних індустрій як єдине досягнення
Єдиним значущим результатом зустрічі, про який згадувалося в офіційному прес-релізі Офісу президента, стало узгодження створення комітету з розвитку креативних індустрій. Цей комітет охоплюватиме культуру, мистецтво, дизайн, аудіовізуальний сектор, книговидання, IT, музичну індустрію, архітектуру, рекламу, культурну спадщину та розробку відеоігор. Железняк іронічно зауважив, що "ви просили, вони зробили", але попередив, що "з цим одразу буде проблема", оскільки реалізація відбуватиметься в контексті "найліберальнішої економіки світу", але через 15 років.
Стратегія "з сирими" положеннями та невирішені проблеми
Як зазначили колеги з Forbes Ukraine, зустріч пройшла менш "уніло", ніж попередні за часів Андрія Єрмака, ставши більш конструктивною. Проте, за словами анонімних співрозмовників, проблеми бізнесу "мігрують" з однієї зустрічі на іншу. Представники бізнесу оцінили появу економічної стратегії як позитив, але назвали документ "сирим" і таким, що потребує доопрацювання. "Поки що це дуже загальне бачення того, що чекає нас після війни, а не того, що потрібно робити зараз", – цитує видання одного з учасників.
Презентована стратегія, розроблена, ймовірно, за участю McKinsey, викликала сумніви через свою загальність та відсутність конкретики. За словами Железняка, презентація складалася з "піктограм за якимись критеріями і підписами" та "загальних фраз", які можна отримати від AI-інструментів. В той же час, головним принципом нової стратегії, що обговорювалася, є прагнення зробити українську економіку "найліберальнішою в Європі". Бізнес підтримує цю концепцію, але ставить питання щодо практичної реалізації.
Серед ключових проблем, які бізнес згадував на зустрічі і які не вирішуються роками, є: необхідність розширення програм страхування воєнних ризиків (адже бізнес боїться купувати дороге обладнання через руйнування від дронів та ракет), давні прохання щодо реформування податкових перевірок (які, за словами депутата, лише погіршуються, незважаючи на спроби покращення) та питання детінізації економіки замість підвищення податків. Влада ж, за словами Железняка, "схеми залишає, податки відповідно збільшує".
На тлі невирішених проблем, бізнес-спільнота очікує на конкретні кроки. Законопроєкти, що стосуються лібералізації, фінансового ринку, інвестиційних рахунків та посилення ролі БЕБ та антикорупційних органів, вже подані до Верховної Ради, в тому числі народним депутатом Железняком. Проте, попри обіцянки бізнесу, термінового розгляду цих ініціатив на найближчому засіданні комітетів не відбулося, що, на думку депутата, свідчить про відсутність результату.