Підрозділ «Посіпаки» 39-го зенітно-ракетного полку, який експерти називають одним із найкращих зенітно-дронових підрозділів України, почав свій шлях з ініціативи групи ентузіастів. Засновники надихнулися ідеєю Сергія Стерненка щодо використання зенітних дронів для перехоплення ворожих цілей. Армія швидко адаптувалася, інтегруючи нову тактику в існуючі зенітно-ракетні батареї як додатковий засіб боротьби, особливо в умовах дефіциту ракет.
Початкове навчання зосереджувалося на базовому пілотуванні дронів. Пізніше, після невдалих спроб з деякими моделями, підрозділ отримав перші 20 перехоплювачів від Стерненка, що дозволило досягти перших успіхів: за тиждень було збито п'ять цілей, серед яких були російські розвідники «Орлан» та «Суперкам».
Читайте також: Естонія на передовій: як країна готується до російської загрози на тлі війни в Україні
Пріоритет – розвідка
Командир підрозділу наголошує на першочерговій важливості знищення ворожої розвідки. Він пояснює, що без розвідданих противник не може ефективно використовувати ударні засоби, такі як «Шахеди», «Ланцети» чи крилаті ракети. Тому, якщо виникає вибір між збиттям розвідника чи ударного дрона, перевага надається першому. Це робиться з урахуванням економічних можливостей противника, який не може безконтрольно витрачати дорогі засоби.
Рекордні показники та ефективність
У березні 2024 року підрозділ «Посіпаки» встановив рекорд, збивши 100 дронів за місяць, що склало шосту частину всіх збитих повітряних цілей за цей період. Цей показник значно випереджав результати інших підрозділів. Командир зазначає, що попри невелику чисельність самого підрозділу, їхня ефективність досягається завдяки технологічному розвитку, постійним експериментам та потужній власній майстерні, яка займається ремонтом та модифікацією дронів, виготовленням бойових частин.
Ключовими факторами успіху є не лише технічна оснащеність, але й висококваліфікована команда. Спеціалісти підрозділу добре розуміються на радіолокації, радіоелектронній розвідці та ефективно взаємодіють, розподіляючи обов'язки між собою.
Адаптація до тактики противника
Ворог постійно адаптується до дій українських сил. Після зниження ефективності одних засобів, противник змінює тактику: маскує дрони, використовує маневри ухилення, збільшує швидкість польоту та застосовує різні висоти. Також спостерігається тенденція до використання дешевших розвідувальних дронів («Кран», «Молнія») замість дорожчих моделей, що свідчить про спробу противника компенсувати втрати кількістю.
Змінилася і тактика застосування ударних дронів. Ворог може використовувати їх для прориву протиповітряної оборони, запускаючи групи дронів (до 20 одиниць), щоб перевантажити українські системи. Спостерігаються випадки, коли дрони-камікадзе діють з супроводом, що нагадує повітряний ескорт, аби прикрити основну ціль. Також противник може використовувати дрони для блокування евакуації або знищення цивільної інфраструктури.
Технологічний розвиток українських дронів
Українські інженери постійно працюють над удосконаленням дронів. Почавши зі звичайних FPV-дронів та модифікації розвідувальних літаків, вони розробили власні перехоплювачі, включаючи ракетоподібні дрони типу «Стінг» та «Буліт», які здатні вражати ворожі цілі. Важливою розробкою є багаторазові дрони, що можуть повертатися після виконання завдання, а також використання сіткометів та кінетичних перехоплювачів.
Особливу увагу приділено розробці власних моделей, таких як «Посіпака», що досягають швидкості до 270 км/год, що дозволяє ефективно боротися з високошвидкісними цілями, як-от «Ланцети». Попри те, що все обладнання потребує доопрацювання «з коробки», підрозділ ефективно адаптує наявні засоби та розробляє нові, часто спираючись на власний досвід та ініціативи пілотів.
Виклики «дружнього вогню» та ціноутворення
Проблема «дружнього вогню» є актуальною для всіх підрозділів. Недостатня обізнаність про нові моделі дронів та відсутність уніфікованої системи «свій-чужий» призводять до випадкового збиття власних літальних апаратів. Часто українські дрони можуть бути схожі на російські аналоги, що ускладнює ідентифікацію, особливо в нічний час або за поганих погодних умов.
Система «єБалі» та перегляд ціноутворення на озброєння викликають дискусії. Зниження вартості деяких засобів, як-от «Молнія» чи FPV-дрони, може впливати на мотивацію підрозділів, тоді як складні цілі, як-от «Ланцет» чи «Орлан», коштують дорожче. Водночас, командир підкреслює важливість ефективності кожного збиття та необхідність адаптації до нових реалій, де кожен дрон має бути якомога ефективнішим.
Робота екіпажів та взаємодія
Робочий день екіпажу зенітних дронів є надзвичайно напруженим та виснажливим. Він включає постійний моніторинг радіолокаційних даних, ефіру, координацію з суміжними підрозділами та обробку інформації. Це вимагає високої концентрації та злагодженої роботи команди з чотирьох осіб (пілот, штурман, оператор наземної станції, споряджальник), які можуть працювати цілодобово.
Успішна протидія ворожим дронам залежить від комплексної роботи: своєчасної розвідки, ефективної координації дій різних підрозділів (зенітних, радіотехнічних, ППО), а також від постійного вдосконалення техніки та тактики. Навіть попри досягнення певних рекордів, 100% перехоплення всіх ворожих цілей залишається неможливим через динамічність бойових дій та постійну адаптацію противника.
Читайте також: G7 надає Україні ліцензії на виробництво зброї, а США та Іран досягають домовленостей: аналіз військового експерта