19 червня відзначився історичним моментом для України: у Люксембурзі офіційно відкрили змістовну частину переговорів про вступ до Європейського Союзу. Ця подія, хоч і стосується поки що першого кластера, була названа поворотним моментом у процесі євроінтеграції. Водночас, цього тижня було зафіксовано нові спроби тиску на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), що свідчить про триваючу боротьбу з корупцією та внутрішні протистояння.
Європейцям вдалося частково переконати Дональда Трампа щодо підтримки України, тоді як деякі європейські лідери вдалися до таємних переговорів з Росією, що спричинило розбіжності всередині ЄС. Ці події відбуваються на тлі нових атак на НАБУ, що ставить під сумнів ефективність антикорупційних реформ.
Напад на НАБУ: СБУ розставила прослушку детективу
Антикорупційне бюро заявило про нові спроби тиску з боку Служби безпеки України (СБУ). За даними НАБУ, співробітники СБУ встановили прослуховувальне обладнання в квартирі, розташованій поверхом вище за помешкання одного з керівників відділу детективів НАБУ. Власник квартири, де було встановлено "жучки", повідомив, що до нього звернулися особи, які представилися правоохоронцями, і пояснили, що використовують його помешкання для збору доказів на "потенційного зрадника", який нібито живе в квартирі знизу. Проте, як з'ясувалося, під ним жив детектив НАБУ. Детективи НАБУ ідентифікували одного з чоловіків, причетних до встановлення прослушки, як чинного співробітника СБУ. Це стало підставою для розслідування з боку НАБУ щодо встановлення всіх причетних до монтажу обладнання.
Детектив, на якого була спрямована прослушка, бере участь у резонансних розслідуваннях, зокрема, щодо корупції у митній сфері, діяльності правоохоронних органів та державних підприємств. Ці події розглядаються як спроба перешкодити роботі НАБУ, особливо враховуючи, що подібні випадки вже ставалися раніше, зокрема, згадуються справи щодо НАБУ та САП, пов'язані з політиками.
Історичний старт переговорів з ЄС: що це означає для України
15 червня у Люксембурзі було офіційно відкрито перший кластер переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Ця подія, яку називають історичною, відкриває шлях до подальшого процесу інтеграції. Європейські країни обіцяють відкрити решту п'ять кластерів до середини липня, хоча Україна наполягала на прискоренні цього процесу ще в червні. Саміт ЄС не дав одностайної згоди на відкриття всіх кластерів одразу, і новий угорський прем'єр Петр Мадяр, попри розблокування фінансової допомоги, продовжує політику стримування, зокрема, домігшись виключення пункту про прискорений вступ з декларації саміту.
Відкриття кластера означає вручення Україні "переговорної позиції" – пакету документів, що визначає критерії для завершення перемовин. Віце-прем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка оцінює, що виконання цих критеріїв може зайняти близько двох років, тобто до 2028 року. Перший кластер охоплює верховенство права, демократичні інститути, судову владу, правосуддя, свободу та безпеку. Саме в цій сфері Україна найчастіше давала приводи для сумнівів через потенційні втручання у незалежність антикорупційних органів.
Дипломатичні маневри: Трамп, Росія та розбіжності в Європі
Цього тижня відбулися складні дипломатичні переговори за участю Дональда Трампа. Європейські лідери, зокрема, сподіваються на його підтримку України, що було помітно під час його тривалого перебування на саміті G7. Трамп, назвавши зустріч успіхом, підписав угоду з Іраном, що, за даними джерел, могло бути частиною обміну на допомогу в переговорах з Росією. Країни G7 висловили непохитну підтримку Україні, пообіцявши посилити санкції проти РФ та надати більше систем ППО.
Водночас, окремі європейські лідери, зокрема, голова Європейської Ради Шарль Мішель, вдалися до таємних телефонних розмов з високопосадовцями, близькими до Путіна, що викликало обурення серед ключових союзників України, як-от Німеччина та Франція. Макрон і Мерц виступили проти вступу в комунікацію з Путіним, вважаючи, що час для переговорів ще не настав. Ця розбіжність виявила два табори в ЄС: одні, як Франція та Німеччина, наполягають на тому, що ініціативу мають взяти на себе провідні країни, тоді як інші підтримують колективну роль ЄС. Росія, своєю чергою, відкинула всі пропозиції ЄС, називаючи їх ультиматумами.
«Ми побачили, що європейці беруть на себе відповідальність. Те, що ми робили останні місяці – це створення коаліцій добровольців, які будуть на параді 14 липня. Це європейці разом із канадськими, японськими та австралійськими союзниками, які поруч з Україною кажуть: "Ми створимо ці гарантії безпеки після настання миру". Тож ми не просимо вас нести цей тягар. А Сполучені Штати кажуть нам: "Ми будемо підтримувати вас і гарантувати все це".» — Високопоставлений американський чиновник (цитата з транскрипту).
Попри дипломатичні складнощі, Україна продовжує боротьбу. Цього тижня відбулася масштабна атака українських дронів на Москву, що може свідчити про симетричну відповідь на російську агресію. Аналітики припускають, що Росія може затягувати переговори до наступної весни, сподіваючись використати зимову кампанію проти енергетичної інфраструктури України для досягнення поступок. Однак, нові реалії на полі бою та події в Москві можуть змінити цей розклад.