Технологічний магнат Ілон Маск, який володіє значними ресурсами та впливом, може бути причетний до розпалювання расових конфліктів та заворушень у Великій Британії. Як припускають деякі аналітики, це робиться для відволікання уваги від зростаючої влади приватних олігархів, таких як він сам, та їхнього прагнення до глобального домінування. Зокрема, Маск може використовувати платформу X (раніше Twitter) для поширення запальних дописів, що підсилюють подібні конфлікти, відводячи гнів мільярдів людей від питань нерівності та контролю над технологіями.
Ця гіпотеза, хоч і здається екстравагантною, знаходить історичні паралелі. Слово "погром", яке нині використовується для опису расово мотивованих заворушень, походить з російської мови і пов'язане з єврейськими погромами XIX століття. Тоді правителі використовували насильство проти меншин, щоб відвернути увагу населення від соціальних та політичних проблем. Сучасні події, як-от заворушення у Великій Британії, що часто провокуються расовими питаннями, можуть слугувати схожим цілям, спрямовуючи суспільний гнів.
Читайте також: Чи загрожує людству ядерний апокаліпсис: Аналіз реальних ризиків та міфів
Заворушення у Великій Британії: причини та провокатори
Останніми роками Велика Британія стала свідком низки заворушень, часто спровокованих насильством, де фігурують різні етнічні групи. Інциденти в Белфасті, Саутпорті та Саутгемптоні, хоч і мають власні локальні причини, часто набувають расового забарвлення. У цих випадках нападники часто звинувачуються в тому, що вони є іммігрантами або належать до етнічних меншин, тоді як жертви — білі. Така модель провокує антиіммігрантські настрої та заворушення, що підсилюються завдяки соціальним мережам.
Особливу увагу привертає роль Ілона Маска та інших впливових осіб, таких як Джей Ді Венс, віцепрезидент США. Маск, маючи 240 мільйонів підписників у X, активно публікував дописи, що підтримували протести та підбурювальну риторику. Його заяви, що Велика Британія «котиться до громадянської війни» або звинувачення влади в «однобічних» діях, демонструють спробу вплинути на громадську думку. Джей Ді Венс, у свою чергу, зв'язав смерть одного з загиблих у заворушеннях із «політикою самоненависті» та «масовим вторгненням мігрантів» з боку «європейських еліт».
Історичні паралелі: від царської Росії до сучасності
Історичний аналіз показує, що використання насильства та спрямування гніву проти певних груп не є новим явищем. Після вбивства російського царя Олександра II у 1881 році, замість пошуку винних серед еліти чи реформаторів, провина була покладена на євреїв. Це призвело до хвилі єврейських погромів, що стали інструментом авторитарного контролю. Ці події, описані в англомовній пресі як "pogrom", відволікали увагу від соціальних реформ, що не вдалися, та політичної нестабільності.
Автори статті в "Financial Times" Габріель Гейтхаус припускає, що Ілон Маск може використовувати схожу стратегію. На відміну від царської Росії, де погроми служили збереженню старого ладу, Маск та його прихильники, можливо, прагнуть замінити його. Спрямовуючи страх перед іммігрантами в лють проти істеблішменту, вони створюють підґрунтя для змін, вигідних для руху Кремнієвої долини. Такий підхід, на думку автора, є не стільки ідеологією, скільки потужним інструментом відволікання уваги від справжніх проблем, таких як зростаюча нерівність.
Економічний контекст та вплив технологій
Статки Ілона Маска зросли в 40 разів за останні шість років, досягнувши понад трильйона доларів. Водночас, середня заробітна плата у США та Великій Британії практично не змінилася, а витрати на життя, зокрема на житло, значно зросли. Це призвело до погіршення становища людей з нижчим рівнем доходу, тоді як найбагатші, зокрема представники Кремнієвої долини, стали надзвичайно заможними.
Книга "Суверенна особистість" Джеймса Дейла Девідсона та Вільяма Ріс-Могга, яка набула популярності серед інтернет-підприємців, передбачала перерозподіл багатства та влади від національних урядів до групи "суверенних особистостей", що контролюють нові технології. Автори прогнозували «інтенсивну і навіть насильницьку націоналістичну реакцію» як відповідь на це. Сьогодні, коли Маск контролює одну з найвпливовіших соціальних платформ, його дії можуть бути спрямовані на формування світогляду та контроль над гнівом, який виникає в суспільстві.
Особливо показовим є випадок з Генрі Новаком, студентом, якого поліція затримала, незважаючи на те, що він був жертвою нападу. Його останні слова «Я не можу дихати» відгукуються історією Джорджа Флойда. Це підкреслює, як події можуть бути інтерпретовані для формування певного наративу, де жертв можуть трактувати як злочинців. Подібні маніпуляції, засновані на алгоритмах соціальних мереж, що просувають страх і лють, можуть бути ключем до розуміння мотивів Маска.
Читайте також: Community Notes: Як X бореться з фейками за допомогою колективного розуму