Щорічні військово-технічні змагання «Дикі дрони» стали майданчиком не лише для демонстрації бойових можливостей безпілотників, а й для спілкування з тими, хто безпосередньо працює на фронті. Один із учасників змагань, пілот БПЛА «Вампір» з 13-ї бригади НГУ, поділився подробицями своєї щоденної роботи, розповів про еволюцію завдань для дронів та специфіку використання цих машин у 2023 та 2026 роках.
На змаганнях «Дикі дрони» пілот бере участь у дисципліні зі скидання з БПЛА «Вампір», де ключовим критерієм є точність ураження. Менший радіус влучання в мішень означає більшу кількість балів. Для пілота це перша участь у подібних змаганнях, тоді як безпосередньо на «Вампірі» він літає з кінця 2023 року, попередньо маючи досвід польотів на «Мавіку».
Еволюція «Вампіра» та його завдань
Навчання керуванню «Вампіром» відбувалося за два місяці до першого бойового виїзду, зокрема, у розробників дрона в Києві. Пілот зазначає, що керування «Вампіром» доволі просте, порівняно з «Мавіком», хоча він і є більш «парусним». Кардинальні зміни відбулися у завданнях, які виконує дрон, порівняно з 2023 та 2026 роками. Якщо раніше дистанції ураження становили 6-8 км, то зараз це 12-18 км на одному комплекті батарей.
Технічні вдосконалення дозволили збільшити дальність польоту. Зокрема, розробка системи з чотирма батареями дозволяла здійснювати польоти на 23 км туди і 23 км назад, використовуючи легке боєприпаси (ПГ) для ураження таких цілей, як «Град». Наразі «Вампір» ефективно використовується для ураження танків, які, на відміну від «Граду», не покидають позицію одразу після виконання завдання.
Пріоритетність завдань для «Вампіра» виглядає так:
- Техніка: Найбільш бажана ціль, ураження якої є пріоритетним.
- Піхота: Ураження живої сили противника в реальному часі.
- Укриття: Рутинна робота з бомбардування та «розкриття» ворожих укриттів.
- Мінування: Проведення мінування територій, яке може бути підтверджене пізніше.
- Логістика: Забезпечення потреб українських підрозділів.
Логістика та специфіка роботи
Особливу увагу пілот приділяє логістичним завданням, називаючи їх одними з найважливіших. Ці завдання можуть займати цілу ніч, включаючи доставку їжі, води, бензину, батарей для рацій, павербанків та сигарет. Доставка здійснюється як скиданням посилок з невеликої висоти, так і використанням довгої мотузки для безпечного спуску вантажу, особливо якщо це рідини, як-от бензин. Це дозволяє зберігати цілісність вантажу.
Зворотна доставка також можлива: порожні каністри можуть бути відправлені назад до тилу. Операції з логістики, як правило, безпечніші для дрона, приблизно на 70% порівняно з бомбардуванням. Труднощі можуть виникати при доставці дуже важких посилок або при сильних поривах вітру. Однак, перехоплювачі противника рідко виявляють активність на таких дальніх дистанціях.
На фронті також практикують евакуацію тварин з позицій, хоча це не є основним призначенням дрона. Якщо виникає така можливість, екіпажі готові допомогти.
Розвиток дрона та співпраця з розробниками
«Вампір» постійно еволюціонує. Очікується третя генерація дрона з покращеним захистом. Зміни торкнулися вантажопідйомності, дальності польоту, ємності акумуляторів, використання кращих композитних матеріалів та кріплень. Розробники активно співпрацюють з пілотами, враховуючи їхній бойовий досвід та відгуки. Забезпечується оперативна технічна підтримка, що дозволяє вирішувати проблеми навіть у нічний час, від ремонту камер до заміни моторів.
Наявні можливості ремонту на місці дозволяють екіпажам самостійно замінювати ключові компоненти дрона, перетворюючи його на своєрідний «конструктор».
Щодо навігації, з'явилася функція «барооell», яка дозволяє відключати супутники та протидіяти спуфінгу. У разі виявлення перешкод, дрон автоматично переходить у ручний режим керування, що забезпечує стабільність польоту.
Боєприпаси та протидія ворога
Існує широкий вибір боєприпасів, як заводських, так і саморобних. Неякісні партії заводських боєприпасів можуть бути доопрацьовані саперами. Тривале зберігання боєприпасів може впливати на їхню ефективність, особливо для чутливих до термінів зберігання речовин, як-от гексоген. Однак, загалом, відчуття нестачі боєприпасів немає, асортимент різноманітний і робота налагоджена.
Найчастіше використовуються радянські зразки, такі як міна ОЗМ72, та кумулятивні постріли (ПГ) різних типів, які ефективні для ураження бронетехніки. Хоча існують і нові заводські рішення, старі радянські боєприпаси, за умови належного зберігання, продовжують добре працювати. Вибір боєприпасу залежить від типу цілі: кумулятивні для танків, фугасні або осколочно-фугасні для укриттів, запалювальні для підпалів.
Російські сили активно використовують перехоплювачі. З настанням ночі вони часто розгортають «каруселі» перехоплювачів. Українські пілоти, перехоплюючи аналогову картинку, визначають їх розташування та обирають інші цілі або напрямки польоту. Щільність ешелонів перехоплювачів залежить від сектора, змін пілотів та логістичних можливостей противника. Навіть з пошкодженими моторами або після влучання FPV-дронів, «Вампір» демонструє живучість, хоча й не є невразливим.
Наразі протидія російським перехоплювачам базується на майстерності оператора, аналізі факторів, використанні мінометного прикриття та FPV-дронів для нейтралізації ворожих пілотів. Очікується розробка засобів протидії безпосередньо для FPV-дронів. Розглядається можливість використання дронів-прикриття з дробовиками, але це вимагає додаткових завдань для таких платформ.
Російські військові називають українські бомбардувальники «Бабою Ягою» і заздалегідь попереджають один одного про їхню появу, що свідчить про адаптацію їхньої поведінки порівняно з 2023 роком. Вони намагаються швидше розповзатися по укриттях та готуватися до можливих атак.
Стандартна робота «Вампіра» наразі здійснюється на відстані близько 14 км з корисним навантаженням 14 кг. При легшому боєприпасі дальність може збільшуватися до 16-17 км.