Ситуація на фронті української війни відзначилася ефективними діями українських безпілотників проти російської військової інфраструктури. Останні події, зокрема спроби уникнути атаки українського дрона російським бензовозом на трасі, що веде до Криму, були некоректно висвітлені російською пропагандою як значна перемога. Насправді, ці випадки лише підкреслюють вразливість російської логістики та проблеми з забезпеченням паливом окупованих територій.
Заяви кримського гауляйтера про повне припинення продажу палива на півострові, за винятком потреб державних служб, свідчать про критичний дефіцит. Це відбувається на тлі титанічних зусиль росії з прикриття сухопутного коридору до Криму, включаючи супровід окремих бензовозів мобільними вогневими групами. Однак, саме ці групи стають пріоритетними цілями для українських дронів. Подальше навчання українських БПЛА за допомогою відео з маскування російської техніки, а також аналіз відеопотоків з дронів, дозволить їм ефективніше ідентифікувати та уражати замасковані об'єкти.
Стратегія України та її вплив на росію
Командувач безпілотних систем України Роберт Бровді («Мадяр») озвучив стратегію знищення протиповітряної оборони Криму, ліквідації залишків флоту, ударів по тіньовій логістиці, знищення ресурсів та створення «енергетичної пустелі». Мета — транспортний локдаун та туристичний дефолт для послаблення росії та спонукання її до миру. Хоча повне припинення війни через події в Криму малоймовірне, оскільки рішення залишається за кремлівським керівництвом, загальна стратегія виснаження агресора є правильною. Ця стратегія перегукується з подіями у пензенській області росії, де спостерігаються ознаки примусової вербування, що трактується як відчайдушна спроба уникнути повномасштабної мобілізації.
Удари по логістиці та енергетиці
Українські атаки дронами на Керченську переправу, порт Тамань та нафтові термінали в Керчі спрямовані на руйнування ключових логістичних ланцюгів постачання в Крим. Це включає паливну логістику, яка є «кров'ю» забезпечення півострова, як через сухопутний коридор, так і через морські шляхи. Атаки на нафтоналивні термінали та причали унеможливлюють ефективну доставку палива. Крім того, були атаковані російські НПЗ, зокрема Тюменський, що свідчить про зростання можливостей українських дронів долати великі відстані та завдавати точних ударів. Пошкодження Московського НПЗ, включаючи установку АВТ-6, яка виробляє бензин європейських стандартів, також є значним ударом по російській нафтопереробній промисловості.
Росія стикається з серйозними труднощами в адаптації до ударів по нафтозаводах через їхню розміщеність та складність захисту. Обмежена кількість систем ППО та їхнє виведення з ладу українськими атаками ускладнюють ефективний захист. Посилення ППО на одному напрямку неминуче призводить до ослаблення на інших. Українська перевага у «малому небі» та «middle strike» стає очевидною, хоча перелом у війні ще не настав. Вікно можливостей для українських атак, за оцінками, триває від 3 до 6 місяців, після чого росія може спробувати адаптуватися, хоча успіх не гарантований.
Примусова вербування як ознака слабкості
Ситуація з масовою вербуванням чоловіків на вулицях Пензи, яких силоміць доставляють до військкоматів для підписання контрактів, свідчить про провал російських планів щодо набору особового складу. Така «бусифікація» є останнім способом уникнути повномасштабної мобілізації, наслідки якої для російської економіки та соціальної сфери були б катастрофічними. Примусова мобілізація осіб з боргами, умовними термінами чи судимостями, а також пропозиції ув'язненим підписати контракт в обмін на закриття кримінальної справи, демонструють відчайдушні заходи російського командування.
Подібна практика, коли строковикам пропонують підписати контракт вже на другий день служби, нагадує методи часів другої чеченської війни. Це свідчить про втрату наступального пориву та ініціативи, попри спроби просунутися на окремих ділянках фронту, як-от біля Костянтинівки. Росіяни намагаються захистити свою логістику, зокрема до Криму, але всі ці зусилля, як і спроби поповнити армію, видаються марними, адже наступний наступ буде зустрінутий нечисленними, погано підготовленими підрозділами.