Україна вперше відзначила День сил безпілотних систем, що збіглося з виходом указу президента про створення окремого роду військ. На тлі цієї знаменної події Борис «Фідель» Мартиненко, засновник Першого окремого центру Сил безпілотних систем (СБС), в інтерв'ю для каналу Militarnyi розповів про витоки створення підрозділу, його трансформацію, специфіку роботи та виклики, з якими стикається сучасна війна дронів.
Мартиненко, який сам є вихідцем із Сил спеціальних операцій (ССО), наголошує на важливості досвіду, отриманого в ССО, для розвитку СБС. Він зазначив, що принцип роботи ССО – ефективне використання наявних ресурсів та здоровий глузд – лежить в основі успіху нових підрозділів. «ССО – це спосіб, спосіб життя, коли ти невеликою групою можеш зробити великі речі», – підкреслив він, додавши, що цей підхід успішно імплементується в Силах безпілотних систем.
Трансформація від полку до центру: гнучкість управління
Рішення про створення окремого центру СБС, а не бригади, було продиктоване прагненням до гнучкості в управлінні. За словами Мартиненка, штатна структура центру виявилася більш адаптивною, ніж структура бригади, що дозволяє ефективніше розвивати та масштабувати спроможності підрозділу. Зараз центр набирає нових фахівців, серед яких, окрім технічних спеціалістів, зростає попит на комунікаторів, дизайнерів та медичний персонал, що свідчить про еволюцію структури та завдань підрозділу.
«Ми обрали шлях центру, тому що відчули, що ми маємо більш гнучку штатну структуру управління всередині підрозділу», – зазначив він. Центр активно розвивається, нарощуючи спроможності, і в майбутньому планується його подальше розширення. Наразі активно ведеться набір за трьома основними напрямками: екіпажі БПЛА, інженерно-технічні підрозділи та підрозділи управління і забезпечення.
Інновації та розробки: інтеграція досвіду поля бою
Перший окремий центр СБС активно працює над впровадженням власних розробок та доопрацюванням наявних засобів. Власні R&D-майстерні, за підтримки фондів та волонтерів, дозволяють масштабувати та вдосконалювати технології. Особлива увага приділяється зворотньому зв'язку з польовими підрозділами, оскільки саме їхній досвід є ключовим для покращення бойових засобів. «Наша суперсила в полі бою і контакт виробника з полем бою через енд-юзера», – пояснив Мартиненко.
Обговорюючи вартість дронів, Мартиненко навів приклад із зарубіжними аналогами, вартість яких сягає сотень тисяч доларів, тоді як українські розробки пропонують подібні ТТХ (тактико-технічні характеристики) за значно менші кошти. Це свідчить про швидку еволюцію ринку та його рух до масовості та доступності. «200 тисяч доларів проти 4-5 тисяч доларів – це вже велика різниця», – прокоментував він, підкресливши, що саме це спрямовує розвиток у бік масового застосування, яке зараз демонструється як на стратегічному, так і на оперативному рівнях.
Стратегічні удари та ефективність: математика війни
Збільшення кількості підрозділів, засобів та вдосконалення систем зв'язку призводить до зростання темпу та масовості ударів по тилах ворога, включаючи об'єкти критичної інфраструктури та військові аеродроми. Мартиненко підкреслив, що вибір цілей здійснюється на рівні Генерального штабу, а підрозділи СБС реалізують надані завдання. «Ми не вільні, ми не обираємо ніколи цілі», – зазначив він.
Мартиненко також розповів про важливість розрахунку ефективності військових операцій. Хоча точні цифри вражених цілей не завжди легко порахувати, особливо при стратегічних ударах, де вплив може розтягуватися в часі, система намагається впроваджувати методики розрахунку, які базуються на вкладених ресурсах та досягнутому ефекті. «Мультиплікатор іноді може сягати 1 до 100 вкладеного долара», – додав він, наголосивши на важливості точного ураження замість простого «покриття площі».
Обговорюючи російські дрони, такі як «Шахед», він зазначив, що ворог також адаптує свої засоби, встановлюючи системи зв'язку та покращуючи їх. Проте, українські розробки, хоч і можуть бути менш дорогими, є більш гнучкими та адаптивними завдяки безпосередньому досвіду польових операторів. «Іранці 30 років робили цей дрон і ракетну програму», – сказав Мартиненко, натякаючи на довготривалу розробку російських систем.
Експорт досвіду та майбутнє українських дронів
Борис Мартиненко висловив думку про потенціал України в експорті власного військового досвіду, зокрема у сфері застосування дронів. Він наголосив на необхідності навчити інших, як правильно використовувати та інтегрувати ці технології в армійські структури. «Продати 1000 дронів – це не проблема. Але ж їм треба пояснити, як цим оперувати», – зазначив він.
Він також підкреслив, що українська система, попри бюрократичні виклики, є більш гнучкою та швидкою в адаптації, ніж військові системи інших країн. «Їхні системи військові, вони такі самі інертні і бюрократичні, як наші. Ще більше навіть», – сказав Мартиненко. Водночас, він висловив оптимізм щодо майбутнього розвитку українських дронів та їхнього потенціалу на світовій арені.