В Україні зареєстровано законопроект, який пропонує реформувати процес обрання Генерального прокурора, запровадивши конкурсний відбір за участі міжнародних незалежних експертів. Ця ініціатива, співавторами якої є народні депутати Анастасія Радіна, Макс Хлопук, Ярослав Юрчишин та Іванка Климпуш-Цинцадзе, спрямована на виконання міжнародних зобов'язань України, зокрема у контексті євроінтеграції, та посилення незалежності правоохоронної системи.
Законопроект, зокрема, передбачає, що Вища рада правосуддя (ВРП) оголошуватиме конкурс на посаду Генпрокурора. Комісія з відбору складатиметься з шести кандидатів: трьох від ВРП та трьох від міжнародних експертів. Разом вони оцінюватимуть кандидатів за тестами, критеріями відповідності та доброчесності, після чого рекомендуватимуть двох претендентів Президенту. Він, у свою чергу, подаватиме одну з цих кандидатур на затвердження Верховною Радою. Такий підхід, як зазначається, не суперечить Конституції України, яка передбачає призначення Генпрокурора Президентом за згодою Парламенту, і дозволяє запровадити попередній професійний відбір.
Читайте також: Екс-податківицю Дніпропетровщини підозрюють у заволодінні службовою квартирою на 3 мільйони гривень
Міжнародні практики та конституційні рамки
Анастасія Радіна, одна з перших співавторок законопроекту, наголошує, що запропонований механізм відповідає практиці країн Європейського Союзу. За її словами, у багатьох державах-членах ЄС, таких як Латвія та Швеція, процес добору на посаду головного прокурора включає професійну оцінку та неполітичний відбір кандидатів, навіть якщо кінцеве призначення має політичний характер. Юристи-конституціоналісти підтверджують, що Конституція України дозволяє запровадити законодавчою нормою попередній відбір та оцінку кандидатів. Це не є проблемою, а радше обмеженням, яке можна подолати, враховуючи досвід конкурсів на посади до Конституційного Суду та реформи Рахункової палати.
Законопроект також посилює вимоги до кандидатів на посаду Генерального прокурора, зокрема щодо досвіду роботи на керівних посадах (не менше п'яти років). Важливим нововведенням є гарантії незалежності Генпрокурора та його захист від політичного звільнення. Передбачається, що Верховна Рада зможе ініціювати звільнення лише за рішенням тимчасової слідчої комісії (ТСК) після ретельного розгляду підстав. Це покликане уникнути ситуацій, подібних до звільнення попереднього Генпрокурора Руслана Рябошапки, яке, як стверджується, відбулося внаслідок політичних домовленостей.
Крім того, законопроект встановлює, що виконувач обов'язків Генерального прокурора не може обіймати цю посаду довше шести місяців, а повноваження щодо формування кваліфікаційної комісії для відбору Генпрокурора передаються до Вищої ради правосуддя. Центр протидії корупції активно долучився до розробки цього законопроекту, висловлюючи впевненість у його ефективності.
Значення реформи для держави та суспільства
Реформа процесу обрання Генерального прокурора розглядається як критично важлива для держави, особливо в умовах повномасштабного вторгнення та майбутньої відбудови. Вона є необхідною умовою для вступу України до Європейського Союзу, залучення інвестицій та утвердження верховенства права. Незалежність Генпрокуратури, як головного елемента правоохоронної системи, гарантуватиме, що вона діятиме на захист законності, а не в інтересах окремих політичних сил чи посадовців. Це включає нагляд за діяльністю інших правоохоронних органів, таких як СБУ, Нацпол, ДБР та БЕБ, запобігання корупції та політичним переслідуванням. Враховуючи потенційні зміни у Президенті та Верховній Раді після завершення війни, незалежний Генпрокурор стає запорукою стабільності та дотримання законності.
Читайте також: Верховна Рада розгляне конкурсний відбір на посаду генпрокурора: шанс на незалежність