Україна робить значну ставку на наземні роботизовані системи, кардинально змінюючи тактику ведення війни та зменшуючи втрати серед особового складу. Згідно з амбітними планами, до кінця 2026 року країна прагне виробити до 50 000 наземних дронів. Це масштабування є частиною стратегії, що передбачає заміну 80-90% піхоти роботами на передовій, залишаючи за людьми найважливішу функцію – утримання відвойованих територій.
Від початкової ідеї до серійного виробництва: Шлях українських роботів
Історія однієї з таких компаній розпочалася наприкінці 2022 року, коли колишній військовослужбовець, залишивши службу, разом з командою шукав способи допомогти армії. Поштовхом став запит від побратима – створити простий робот для косіння трави, щоб зменшити травматизм солдатів під час ручного розмінування. Так народилася ідея логістичного робота. Перший рік був присвячений розробці, демонстрації прототипів військовим та численним випробуванням на полігонах. З початку 2024 року розпочався етап сертифікації нового для ринку продукту.
- Серпень 2024: Сертифіковано перший продукт – робот для розмінування.
- Листопад 2024: Сертифіковано логістичний робот "Змій", розроблений на базі першої моделі. Отримано код класифікації НАТО.
- 2025 рік: Масштабне зростання виробництва: виготовлено 720 роботів (у 2024 – 60 одиниць).
- 2026 рік: Планується виготовити в 10 разів більше, ніж у 2025 році (близько 7200 одиниць).
Інженерні рішення та переваги українських розробок
Для створення роботів використовувались підручні матеріали з власної автомайстерні, а інженерний досвід засновника, який має 14 років у гірничодобувній галузі як механік, став основою для розробки надійних систем. Українські виробники не є конкурентами, а співпрацюють заради спільної перемоги, обмінюючись технологіями. Так, для бойової версії робота Zmiodroid 12.7, що оснащений кулеметом 12.7 мм, використано турель від DevDroid, яка високо оцінюється військовими. Наразі триває сертифікація бойової моделі Zmi Mini з гранатометом МК-19 для придушення ворожих сил.
Кожен прототип проходить ретельне тестування безпосередньо в бойових умовах на фронті. Зворотний зв’язок від військових є ключовим для подальшого вдосконалення продуктів перед їхнім серійним запуском. Логістичний Zmi Mini, наприклад, був створений за тиждень на запит військових про машину для перевезення вантажів. Він легший (450 кг проти 850 кг для великого Zmi), але здатен перевозити 500 кг вантажу, маючи при цьому збільшений запас ходу до 100 км та швидкість 15-20 км/год.
Легкі роботи-сапери: Прорив у розмінуванні
Український робот для розмінування, вагою близько однієї тонни, є значно легшим за іноземні аналоги, які можуть важити 10-20 тонн. Його було розроблено спеціально для бойових умов, на відміну від великих гуманітарних машин, призначених для очищення великих площ без бойового зіткнення. Завдяки своїй конструкції, він може витримати до чотирьох підривів протитанкових мін, хоча після кожного вибуху потребує заміни переднього моста. Вартість ремонту українського робота становить близько 2 000 доларів, тоді як для іноземних зразків вона сягає 70 000 – 80 000 доларів. Українські запчастини завжди в наявності, що дозволяє швидко відновлювати машини.
Головна задача цього легкого сапера – розчищати проходи на передовій для безпечного просування піхоти, рятуючи життя військових. Він також використовується для гуманітарного розмінування, створюючи невеликі проходи для подальшої роботи важкої техніки.
Штучний інтелект на службі фронту: Можливості та межі
Штучний інтелект (ШІ) інтегрується в бойові модулі наземних дронів для захоплення цілей, їх відстеження та спостереження. Однак безпосередній контроль над машиною та ведення вогню залишаються за оператором. Це ключовий елемент безпеки, оскільки технологія ШІ все ще перебуває на етапі постійного розвитку і її поведінка в критичних ситуаціях може бути непередбачуваною.
««Ми не знаємо, як поведеться ШІ. Якщо з якоїсь причини ШІ вирішить розвернутися і вистрілити по своїм, ми просто не знаємо. Тому ці два завдання – керування машиною та ведення вогню – ми залишаємо оператору, щоб забезпечити безпеку всіх»»
Навчання ШІ є тривалим і ресурсоємним процесом, оскільки вимагає величезної бази даних. Поле бою змінюється щодня, і кожні два-три тижні або місяць фронт потребує оновлення, що тягне за собою необхідність перенавчання ШІ з нуля. Це вимагає постійної адаптації та співпраці між усіма розробниками.
Майбутнє піхоти та стратегічні цілі
Президент України офіційно оголосив про мету досягти 50 000 наземних дронів до кінця цього року, що є чотириразовим збільшенням порівняно з 15 000 у 2025 році. Це відображає реальні потреби військових, які щодня подають свої запити. За оцінками розробників, наземні роботизовані системи та дистанційно керовані турелі зможуть замінити 80-90% піхоти на небезпечних ділянках. При цьому роль піхотинця залишиться незамінною в утриманні території, що є найскладнішим завданням на війні.
Термін служби машин на фронті дуже різниться. Найкращий показник – робота протягом майже двох місяців, перевезення понад 40 тонн вантажу, подолання 15 000 км та виживання численних вибухів. Найкоротший – лише 300 метрів до знищення. Тривалість життя дрона залежить від напрямку, командувача підрозділу, планування маршрутів, погодних умов та кваліфікації операторів. Важливо, що випадків поломки обладнання через несправність не зафіксовано – всі втрати спричинені бойовими ураженнями.