Наприкінці червня 2026 року, незважаючи на доручення президента Володимира Зеленського, надане ще у січні, Верховна Рада досі не розглянула законопроєкт про оновлення Державного бюро розслідувань (ДБР). Натомість, влада готується обрати нового керівника ДБР за чинними, застарілими правилами. Паралельно з цим, президент оперативно підписав законопроєкт №13165-2, який стосується декларацій доброчесності та родинних зв'язків суддів.
Однак, як зазначають критики, ухвалений документ не забезпечує реальної перевірки суддів на доброчесність, а є лише імітацією. Більше того, він створює лазівку, яка потенційно дозволить суддям збільшити свої вже чималі зарплати. Це викликає занепокоєння щодо ефективності антикорупційних заходів та справедливості оплати праці в судовій системі.
Читайте також: Україну накриє спека: до +37 градусів у Європі, в Києві – грози, а до вихідних – літо
Реформа ДБР заблокована, натомість ухвалено закон про суддів
Президент Володимир Зеленський у січні 2026 року ініціював підготовку та невідкладне подання на розгляд Верховної Ради законопроєкту щодо оновлення Державного бюро розслідувань. Проте, станом на кінець червня, жодного такого законопроєкту не було представлено. У той же час, процес обрання нового керівника ДБР, за наявними даними, відбувається за старими процедурами, що викликає питання щодо намірів влади щодо справжнього реформування органу.
На противагу цьому, президент оперативно підписав законопроєкт №13165-2, спрямований на декларування доброчесності та родинних зв'язків суддів. Цей крок демонструє пріоритетність для влади питань, пов'язаних із судовою системою, хоча його ефективність ставиться під сумнів.
Критика закону про доброчесність суддів
Ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом законопроєкт №13165-2, який має на меті посилити доброчесність суддів, стикається з критикою. Опоненти стверджують, що закон є формальністю і не забезпечує належної перевірки суддів. Замість реальних механізмів контролю, документ створює видимість роботи, не торкаючись суті проблеми.
Більше того, експерти вказують на потенційні негативні наслідки закону. Його положення можуть бути використані суддями для виправдання вимог про збільшення заробітної плати, яка вже є доволі високою. Це ставить під сумнів прогресивність такого законодавчого кроку та його вплив на довіру до судової системи.
Контекст: очікування та реальність
Ситуація з реформуванням ДБР та ухваленням закону про доброчесність суддів ілюструє розрив між заявленими намірами влади та реальними діями. Хоча боротьба з корупцією та підвищення ефективності державних органів є пріоритетами, повільний прогрес у ключових реформах, таких як оновлення ДБР, та сумнівна ефективність ухвалених законів, як-от закон про доброчесність суддів, викликають занепокоєння у суспільстві та міжнародних партнерів України.
Зокрема, несвоєчасне подання законопроєкту про ДБР та потенційна можливість для суддів збільшити власні зарплати через новий закон про доброчесність вказують на можливі системні проблеми у впровадженні антикорупційної політики. Це може підірвати довіру до інституцій та уповільнити рух України на шляху до європейської інтеграції, де верховенство права та ефективна судова система є одними з ключових вимог.
Читайте також: Реформа ДБР: Україна ризикує п'ятирічним політичним контролем через затягування конкурсу