Експерти фінансового порталу «Мінфін» застерігають українських інвесторів від купівлі золота, срібла та платини, називаючи ці метали переоціненими спекулятивними активами без реальної фундаментальної цінності. Попри значні прибутки, отримані деякими інвесторами минулого року, аналітики стверджують, що поточне зростання цін є проявом «бульбашки», підтримуваної недовірою до глобальної фінансової системи.
На тлі нестабільної геополітичної ситуації та економічних викликів, обговорення ролі золота як «активу останньої надії» стає особливо актуальним. Однак, «Мінфін» закликає не піддаватися міфам та ретельно оцінювати реальні перспективи таких інвестицій.
Привабливість золота: міф та реальна динаміка
Аналітик Дмитро висловлює скептицизм щодо золота як інвестиції, характеризуючи його як «міфологізований, накачаний легендами актив без реальної цінності», що не генерує доданої вартості та заморожує капітал. Він підкреслює, що золото не є економічно активним і його цінність значною мірою залежить від спекулятивних очікувань.
Хоча за останні 15 років середньозважене зростання ціни на золото на комодитних ринках склало 10,8% (включно зі стовідсотковим підняттям за останній рік), аналітики відзначають, що без цього «хайпового» року річне зростання могло б становити лише 3-4%. Для порівняння, фондовий ринок S&P за той же період демонстрував значно стабільніші результати. Інші «королі металів» показують ще гірші результати: срібло, хоч і зросло на 85% за останній рік, в середньорічному вимірі без цього хайпу дає лише 2-3%. Платина ж взагалі не зростає останні 20 років, а ті, хто вклався у неї в 2005 чи 2008 році, втратили гроші через інфляцію.
Фактори зростання та спекулятивна природа
Зростання ціни на золото відбувається в моменти зневіри до фіатних валют, державності та інституцій. Золото тисячоліттями сприймалося як «актив останньої надії», куди люди біжать під час криз. Ситуативне накачування ціни підживлюється ізоляціонізмом, недовірою між державами та масовою закупівлею золота центробанками. За прогнозами, якщо Дональд Трамп знову «відмочить якусь дікуху», почнеться війна між Китаєм та Тайванем, або посипляться економіки, ціна на золото зросте.
Однак, реальне використання золота в ювелірній промисловості та нових технологіях зменшується через його високу ціну. Промисловий попит не відповідає темпам зростання ціни, що вказує на спекулятивну бульбашку. Ця логіка, за словами експерта, схожа на біткоїн чи діаманти, де цінність значною мірою формується вірою людей і маркетингом, а не фундаментальним попитом. Діаманти, ідеологізовані однією компанією з 70-х років, теж не мають реальної цінності, ліквідності чи збереження вартості, якщо це не унікальні екземпляри.
Небезпеки для пересічного інвестора та українська специфіка
Мислити про інвестиції в золото як про зростання ціни через очікування, що «люди його переоцінять», є мисленням трейдера, а не стратегічного інвестора. Експерти наголошують, що всі шанси, сподівання та ризики вже закладені в поточну ціну активу.
««Чим ти, блін, розумніший за інвест банкірів на Волл-стріт? Чим ти кращий за топових світових аналітиків? Що ти думаєш, що ти в своїй Жмеринці такого знаєш із інсайдів? Чого ще не знає якийсь чувак, у якого хедж-фонд на 20 мільярдів доларів? От я не розумію, звідки береться у людей ця самовпевненість.»» — Аналітик Дмитро.
В Україні, на тлі війни та значних фінансових потоків, що заходять в економіку, зростає ризик корупції, і «золоті злитки» часто знаходять у чиновників та правоохоронців, що є сумнівним прикладом інвестицій. Крім того, ліквідність фізичного золота дуже обмежена: при спробі продати його через банк можна втратити 15-20% на комісії, а ціна продажу буде далекою від ринкової.
Альтернативи та рекомендації
- Міфологізований актив: Золото не генерує доданої вартості, лише заморожує капітал, знижуючи економічну активність.
- Спекулятивна бульбашка: Зростання ціни переважно зумовлене недовірою до систем, геополітичною нестабільністю та хайпом.
- Обмежене реальне використання: Занадто дороге для ювелірної та промислової сфери, попит в цих галузях не зростає такими темпами, як ціна.
- Погана ліквідність: Високі комісії (15-20%) при продажу фізичного золота через банки та неринкова ціна продажу.
- Ризик втрати: Висока ймовірність, що «бульбашка» здується, якщо ринок стане раціональним, адже об'єктивна цінність значно нижча за ціну.
Замість того, щоб робити ставку на «погіршення» ситуації у світі, інвесторам варто шукати більш стратегічні та системні інвестиційні гавані. Експерти радять розглядати інвестиції в «живі активи», такі як нерухомість (особливо готелі, що створюють робочі місця, податкові надходження та стимулюють внутрішній туризм), а також енергетику. Лише в дуже специфічних випадках золото може виступати як хеджуючий елемент у пасивному багаторічному інвестиційному портфелі, але його нинішня висока ціна нівелює навіть цю функцію. Ставка на війни чи кризи для отримання прибутку від золота вважається неетичною та нежиттєздатною стратегією.