Керівник Закарпатської обласної прокуратури Мирослав Пацкан, призначений у липні 2025 року Генеральним прокурором Русланом Кравченком, опинився в центрі уваги через розслідування його статків та сумнівних родинних зв'язків. Центр Протидії Корупції (ЦПК) наголошує на невідповідності офіційних доходів прокурора його майну, а також критикує практику «ручних призначень». Ці факти викликають серйозні питання щодо доброчесності та прозорості в системі органів прокуратури.
Широкі родинні зв'язки та сумнівне минуле
Аналіз біографії Мирослава Пацкана, проведений Центром Протидії Корупції, виявив розгалужену мережу родинних зв'язків з особами, які обіймали високі посади та фігурували у резонансних розслідуваннях. Ці зв'язки простягаються від колишніх посадовців прокуратури до політиків з неоднозначною репутацією, включно з тими, хто відкрито підтримував проросійські наративи.
- Тесть: Василь Смітюх – ексначальник одного з відділів Київської прокуратури, фігурант розслідування про незаконно виділену землю в Жулянах, неодноразово згадувався у журналістських матеріалах. Його дружина, тобто теща прокурора Пацкана, володіє маєтком площею 745 квадратних метрів у Козині.
- Брат тестя: Григорій Смітюх – колишній член «Партії регіонів», який під час подій Антимайдану публічно звертався до президента Росії Володимира Путіна із проханням про допомогу та підтримку.
- Батько: Василь Пацкан – наразі заступник начальника Державної податкової інспекції в Ужгороді, а до 2023 року обіймав посаду її очільника. Сам прокурор Пацкан володіє лише однією земельною ділянкою.
- Мати: Дружина Василя Пацкана, мати прокурора, має у власності значний перелік нерухомості: чотири земельні ділянки, три будинки, квартиру та офісне приміщення.
Невідповідність доходів та майна
Попри те, що Мирослав Пацкан очолив Закарпатську прокуратуру відносно нещодавно, у липні 2025 року, звичка до придбання дорогого майна за відсутності обґрунтованих офіційних доходів простежується задовго до цього призначення. Зокрема, у 2016 році прокурор придбав квартиру в Києві за майже 1,5 мільйона гривень.
На той час його офіційний дохід становив близько 239 тисяч гривень. До цієї суми додавався «подарунок» від батька у розмірі 450 тисяч гривень. Заощадження Пацкана на той рік декларувалися на рівні 700 тисяч гривень, з яких 500 тисяч були відкладені протягом того ж року. За підрахунками ЦПК, навіть з урахуванням усіх заявлених надходжень, сума на придбання квартири залишається необґрунтованою.
Пізніше, через п'ять років, Мирослав Пацкан вигідно продав цю квартиру брату своєї дружини майже за 4 мільйони гривень. Це означає, що у доларовому еквіваленті вартість житла зросла у 2,5 раза за цей період, що також викликає питання щодо обґрунтованості такої угоди.
Дружина прокурора Наталія Пацкан також регулярно отримувала значні грошові «подарунки» від родичів. У 2018 році вона отримала 250 тисяч гривень від свого дядька Івана Смітюха, який є депутатом Волинської обласної ради. У 2020 році від матері надійшло 150 тисяч гривень. Найбільший «подарунок» у розмірі майже 2,2 мільйона гривень Наталія Пацкан отримала у 2022 році від своєї сестри.
Приховані активи та розслідування BIHUS.Info
Додаткові питання до майнового стану прокурора виникли після розслідування журналістів видання BIHUS.Info. За їхніми даними, Мирослав Пацкан користується двома квартирами на Печерську в Києві, площею 54 та 101 квадратний метр, а також двома паркомісцями. Ця нерухомість офіційно належить бабусі дружини прокурора.
Пацкан пояснював, що бабуся продала свою чотирикімнатну квартиру біля престижних Новопечерських Липок та інвестувала кошти в іншу нерухомість. Однак, як з'ясували журналісти, ту чотирикімнатну квартиру бабусі подарували лише за місяць до її продажу, що ставить під сумнів легітимність походження коштів для придбання інших об'єктів нерухомості.
Вимоги до прозорості та позиція ЄС
Центр Протидії Корупції підкреслює, що подібні «ручні призначення» керівників обласних прокуратур, здійснені Генеральним прокурором Русланом Кравченком, підривають довіру до системи правосуддя. На думку ЦПК, у нинішній системі лояльність до керівництва цінується значно більше, ніж доброчесність та прозорість кандидатів.
У зв'язку з цим, ЦПК вимагає негайного повернення до практики проведення прозорих конкурсів на посади очільників обласних прокуратур. Це дозволить покінчити з системою, де на ключові позиції призначаються «свої люди», а не найбільш кваліфіковані та доброчесні фахівці. Важливо зазначити, що цю ж вимогу щодо прозорих призначень активно підтримує і Європейський Союз, що є ключовим аспектом на шляху України до євроінтеграції та побудови ефективних антикорупційних інституцій.