Деякі українські моряки опиняються перед складним вибором: отримати швидкі та значні гроші, працюючи на підсанкційних суднах так званого тіньового флоту, чи обрати безпечніше, хоча й менш прибуткове, майбутнє. За словами морського юриста Миколи Гольбіна, навіть якщо моряки вважають, що їхня діяльність залишиться непоміченою, наслідки такої роботи можуть бути вкрай серйозними.
Багато моряків помилково вважають, що працевлаштування на підсанкційні судна чи компанії залишиться непоміченим. Однак, як зазначає юрист, сучасні технології та міжнародна співпраця роблять таку прихованість практично неможливою. Гольбін нагадує про історичні прецеденти, коли Україна могла б створити значні проблеми суднам, що заходять до Криму, навіть під українськими санкціями, а зараз, з урахуванням загальних санкцій проти тіньового флоту, виявити такі судна стає ще простіше.
Читайте також: Золото: Спекулятивна бульбашка чи захист від світових криз? Аналітики застерігають
Джерела інформації та механізми виявлення
Інформація про моряків, які працюють на підсанкційних суднах, стає доступною через судові ролі та паспорти моряків. Навіть вимкнення системи автоматичної ідентифікації (АІС) під час заходу в порти не гарантує анонімності, адже це саме по собі може бути підставою для введення санкцій. Системи моніторингу в сучасному світі дозволяють відстежувати діяльність суден, ігнорування цих механізмів не залишається без наслідків.
Типи санкцій та їх наслідки
Існують різні види санкцій: українські, санкції Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки, а також санкції окремих держав, як-от Кіпр. Робота на суднах, що порушують санкційний режим, зокрема перевозять російську нафту, використовують відключення АІС, фальсифікують документи, змінюють прапори чи назви суден, або допомагають у транспортуванні військових вантажів, може призвести до персональних санкцій. Особливо це стосується капітанів та старших помічників.
- Санкції США: Заморозка всіх активів та доларових рахунків у США та американських банках по всьому світу, заборона на ведення будь-яких справ з підсанкційною особою, проблеми з міжнародними банками та виплатою зарплати, труднощі із заходом у порти під американським впливом або страховкою від західних клубів.
- Санкції ЄС: Заморозка активів у Євросоюзі, заборона на в'їзд та транзит, проблеми з працевлаштуванням на судна, пов'язані з ЄС, втрата захисту за відповідними параграфами. Хоча персональні санкції ЄС застосовуються рідше, вони також можуть бути введені проти осіб, які відіграють ключову роль у порушенні санкцій.
Юрист підкреслює, що в разі персональних санкцій США, жодна компанія у світі не зможе переказати кошти на особистий рахунок моряка, оскільки платіж буде заблоковано. Крім того, нормальні компанії уникатимуть працевлаштування таких осіб через потенційні ризики для себе. Микола Гольбін підтвердив наявність реальних випадків введення персональних санкцій проти українських моряків, зазначивши, що наразі один з таких капітанів намагається зняти санкції.
Додаткові ризики та вибір
Окрім персональних санкцій, робота на суднах тіньового флоту несе й інші ризики. Такі компанії часто страхують свої судна в сумнівних страхових компаніях. У разі травми чи загибелі моряка, його сім'я може зіткнутися з неможливістю отримати компенсацію, оскільки спілкуватися і судитися буде практично ні з ким. Юрист навів приклад, коли родина не могла домогтися виплат від страхової компанії судна, яке перевозило санкційну нафту.
«Якщо буде поставлена мета знайти моряків, які працюють на санкційних суднах, повірте, отримати цю інформацію не становить жодної праці, було б бажання. Просто зараз вся увага на компаніях, на менеджменті та на капітанах з старпомами.» — Микола Гольбін, морський юрист.
Микола Гольбін підсумовує, що вибір залишається за моряками: або швидкий заробіток з потенційними серйозними наслідками в майбутньому, або працевлаштування у надійній компанії без ризиків для особистого майбутнього. Юрист закликає вчитися на чужих помилках, обмінюючись інформацією про подібні випадки.
Читайте також: Hornet: Як американський дрон за €5000 став нічним жахом російської логістики на 160 км