Останніми роками спостерігається значне зростання інтересу до штучного інтелекту, що має відчутний вплив на глобальну економіку, зокрема на експорт Китаю. Компанії по всьому світу активно нарощують інфраструктуру для ШІ, значна частина якої виробляється в Китаї або через китайські виробничі ланцюжки. За підсумками 2025 року, торговельний дефіцит Китаю сягнув 1,2 трлн доларів, що значною мірою зумовлено збільшенням попиту на електроніку та промислові компоненти, пов'язані з інвестиціями в ШІ.
Ключовими драйверами цього зростання стали поставки мікросхем, експорт яких у 2025 році зріс на 27%, забезпечивши майже п'яту частину всього китайського експорту. Зросла також ціна на друковані плати для серверів дата-центрів, виробництво яких значною мірою контролюється Китаєм. Ціни на них у 2026 році підскочили до 40% лише за один місяць. Аналогічна ситуація спостерігається з трансформаторами, де Китай контролює близько 60% світових виробничих потужностей. Дефіцит цих компонентів змушує навіть США закуповувати їх у Китаї.
Читайте також: Атака балістикою по Дніпру: вже 4 загиблих та 21 поранений, з’явились фото та відео (ОНОВЛЕНО)
Причини китайського експортного буму
Високі показники китайського експорту є результатом цілеспрямованих інвестицій, які Пекін здійснював останніми роками. Ще у 2014 році держава створила великий фонд для розвитку галузі, спрямовуючи кошти на виробництво мікросхем, проектування, обладнання та матеріали. Це дозволило Китаю зайняти домінуюче положення на ринку компонентів для ШІ, коли глобальний попит на них стрімко зріс.
Незважаючи на торговельні бар'єри, введені адміністрацією Трампа, які передбачали мита до 145% на китайські товари, загальний обсяг китайського експорту продовжував зростати. Постачання до країн Південно-Східної Азії та Африки значно збільшились, а до США товари продовжують потрапляти через механізми обходу тарифів, наприклад, через В'єтнам. Хоча США запровадили нові торговельні режими, їх застосування залишається розмитим через невизначеність щодо реекспорту.
Внутрішні виклики та зовнішня вразливість
Попри рекордний експорт, внутрішня економічна ситуація в Китаї виглядає менш оптимістично. Продажі автомобілів на внутрішньому ринку падають, ринок нерухомості не відновився після кризи 21-го року, а імпорт фактично не зріс. Це створює залежність економіки від зовнішніх чинників, що робить її вразливою до змін глобального попиту та торговельних політик. Китай усвідомлює цю вразливість, що пояснює його обережність у питаннях глобальної безпеки та потенційних військових конфліктів.
Слабкий внутрішній попит може призвести до демпінгування цін на зовнішніх ринках, щоб завантажити виробничі потужності. Це створює тиск на світові ринки надлишком товарів. Хоча ставка Пекіна на виробництво електроніки та напівпровідників виявилася своєчасною, майбутнє профіциту значною мірою залежить від зовнішніх циклів. Стабілізація попиту на обчислювальні потужності або нарощування власного виробництва конкурентами в інших країнах може призвести до зменшення надходжень до Китаю.
Наразі Китай стикається з серйознішими внутрішніми проблемами: слабке споживання, стагнація ринку нерухомості та дефляційний тиск. Рекордний профіцит не вирішує цих питань. Незбалансованість китайської економіки, яка значною мірою залежить від експорту, робить її вразливою. Якщо глобальне споживання китайських товарів знизиться, країна може зіткнутися з серйозними проблемами, особливо враховуючи відсутність сильного внутрішнього ринку, здатного компенсувати ці втрати. Тому Китай буде зважувати всі ризики, перш ніж вступати в будь-які суперечливі міжнародні дії.
Читайте також: Як AI‑агенти рятують Ікспарк, поки керівництво на війні