У 2024 році Україна здійснила революцію у світовій військовій доктрині, створивши Сили безпілотних систем як окремий рід військ. Цей крок став відповіддю на нав'язану війну та перетворив її на інструмент стратегічного тиску на ворога. Одним із проявів цієї трансформації є щоденні глибокі ураження російської території українськими далекобійними дронами, що стало рутиною, на відміну від поодиноких успіхів 2022 року.
Ці вражаючі результати є наслідком скоординованої роботи різних складових сил безпеки та оборони, зокрема ЗСУ, ГУР, СБУ. Однак, близько 85% усіх ударів по Росії реалізує Перший окремий центр безпілотних систем (раніше відомий як 14-й полк), який спеціалізується на стратегічних ударах глибоко в тилу противника, переносячи війну на його територію.
Читайте також: Путін шукає відповідь на удари по Криму і може піти на серйозну ескалацію, - The Telegraph
Стратегічні удари по території Росії
Перший окремий центр безпілотних систем завдає ударів по ключових об'єктах російської інфраструктури, включаючи нафтопереробні заводи, порти експорту нафтопродуктів (Туапсе, Приморськ, Новоросійськ, Шесхаріс), аеродроми, склади боєприпасів, підприємства військово-промислового комплексу, які виробляють компоненти для дронів та хімічні заводи. Географія ударів охоплює значні відстані, зокрема Башкирію, розташовану за 1500 км від кордону.
За останні два роки центр та суміжні підрозділи уразили цілі на відстані від 200 до 2000 км, охопивши території, що мають економічне значення для Росії. Порівняно з ударами росіян по Україні, які часто націлені на цивільну інфраструктуру (житло, лікарні, школи), українські удари є цілеспрямованими та мають на меті максимально завдати шкоди здатності Росії вести війну, зосереджуючись на військово-промисловому комплексі та експортних терміналах.
Нова модель української армії: інновації та ефективність
Перший окремий центр впроваджує інноваційні підходи, зокрема створення проєктних команд з IT-спеціалістами та інженерами. Ці команди аналізують процеси, оптимізують роботу підрозділу, збирають та структурують дані для прийняття рішень. Такий бізнес-підхід, заснований на аналітиці та даних, дозволяє підвищувати ефективність операцій, що підтверджується зростанням чисельності центру з батальйону до полку та центру за рік.
На відміну від радянської спадщини, де домінувала вертикальна структура та звітність, українська армія розвивається за моделлю мережевої структури, що базується на ініціативі, горизонтальному спілкуванні та делегуванні. Проєктні команди, використовуючи NATO-методологію Lessons Learned, перевіряють гіпотези в польових умовах, аналізуючи як бойову, так і штабну діяльність, та навіть процеси забезпечення, як-от харчування.
Військовослужбовці в такому підрозділі - це патріоти, професіонали, які готові вчитися та брати на себе відповідальність. Відбір базується на мотивації, чесності та цілеспрямованості. Ключову роль відіграє командна робота, взаємозамінність та людське ставлення, що будується на принципах довіри та взаємної підтримки, а не жорстких наказів.
Математика війни: виснаження противника як стратегічна мета
Мета підрозділу – «Ворог виснажиться першим». Ця стратегія реалізується через знищення економічних та військових потужностей Росії. Прикладом є місія, де сім дорогих апаратів противника вартістю від 500 млн до мільярда доларів були знищені з витратами близько 3 млн доларів, що демонструє високу операційну ефективність.
За оцінками, втрати Росії від ударів по нафтопереробній галузі у 2025 році перевищили 15 млрд доларів. Ці удари вивели з ладу значну частину нафтопереробних потужностей, вплинули на експорт нафти та спричинили дефіцит палива. Таким чином, кожен витрачений Росією рубль конвертується в значно більші збитки, що підтверджує ефективність української стратегії війни на виснаження.
«Ми на середині партії перед тим, як поставити мат. Ми нарощуємо свої спроможності. Навіть якщо ми десь втрачаємо на землі, Росія відкотила себе на десятиріччя назад. В один момент просто зламається хребет, так само, як зламався хребет у Російській імперії чи Радянському Союзі.» — Командир першого загону центру безпілотних систем «Каспер» (збірний образ).
Виклики та перспективи
Попри досягнення, українська армія стикається з викликами, зокрема у фінансовому забезпеченні, необхідності швидкого ремонту техніки та мобілізації. Однак, інноваційні підрозділи, як Перший окремий центр, демонструють модель майбутнього української армії – ефективної, гнучкої, керованої даними та орієнтованої на результат мережевої структури, яка перемагає вертикальні системи ворога.
Російські військові технології, хоч ічисленні, часто вертикально інтегровані та позбавлені гнучкості. Українські дрони, навпаки, розвиваються завдяки конкуренції між виробниками, що стимулює постійне вдосконалення. Україна вже випереджає Росію у сфері дронів, і це дає стратегічну перевагу, яка впливає на хід війни.
Читайте також: 26 смертей та "тюремна романтика": полк "Скеля" у центрі скандалу з катуваннями новобранців