Північний апеляційний господарський суд підтвердив обов'язок компанії «Українська бронетехніка» сплачувати відсотки за прострочення поставок за державним контрактом. Суд задовольнив апеляційну скаргу Агенції оборонних закупівель, скасувавши рішення першої інстанції, яке звільняло підприємство від цієї фінансової відповідальності.
Суть судового спору
Суперечка виникла навколо державного контракту від 28 жовтня 2023 року. Згідно з його умовами, у разі порушення термінів постачання за наявності попередньої оплати виконавець зобов’язаний сплачувати відсотки за користування цими коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Раніше, у січні 2026 року, Господарський суд Києва задовольнив позов «Української бронетехніки» та визнав цей пункт договору недійсним. Тоді суд першої інстанції вирішив, що одночасне стягнення пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення та відсотків за подвійною обліковою ставкою НБУ створює подвійну відповідальність за одне й те саме порушення, що суперечить статті 61 Конституції України.
Чому апеляція змінила рішення
Колегія суддів апеляційної інстанції у складі А.Г. Майданевича, В.В. Суліма та Б.О. Ткаченка не погодилася з висновками попереднього суду. Апеляційний суд повністю відмовив оборонному підприємству в позові, спираючись на такі правові аргументи:
- Правова природа відсотків: Відсотки за користування попередньою оплатою, передбачені статтею 693 Цивільного кодексу України, є платою за користування грошима, а не штрафною санкцією (неустойкою).
- Сумісність стягнень: Законодавство України не забороняє одночасне застосування пені та відсотків за прострочення зобов'язань за договором.
- Облікова ставка: Визначення розміру відсотків через подвійну облікову ставку НБУ є правомірним, оскільки це офіційний та загальновживаний показник.
Контекст та наслідки для оборонного сектору
Це судове рішення має суттєве значення для практики виконання оборонних контрактів в Україні в умовах воєнного стану. Воно чітко розмежовує інструменти цивільно-правової відповідальності та плати за користування державними коштами. Такий підхід покликаний посилити фінансову дисципліну приватних постачальників зброї та захистити інтереси держави від затримок у критично важливих поставках.