Цього літа Росія стикається із суттєвими проблемами зі збором власного врожаю, особливо на півдні країни. Затримка досягає від одного до двох тижнів, а станом на 1 липня зібрано втричі менше площ, ніж минулого року. Ця, на перший погляд, буденна цифра приховує глибокі проблеми в російській економіці, спричинені комплексом чинників, серед яких ключову роль відіграють удари українських дронів по нафтопереробних заводах (НПЗ) Росії.
Основною причиною затримки, окрім холодної та вологої весни, яка уповільнила дозрівання зерна, є критичний дефіцит пального. Дизельне пальне доставляється на поля із запізненням від 7 до 10 днів, що суттєво впливає на польові роботи. Ціни на пальне за останній час зросли приблизно на третину, роблячи техніку, зокрема комбайни, неефективною без належного забезпечення паливом. Кожен успішний удар українських дронів по НПЗ виводить з ладу черговий завод, що призводить до припинення поставок пального фермерам. Така ситуація ставить під загрозу весь урожай, адже перестояне на корені зерно втрачає якість, його вологість зростає, а класність знижується, що призводить до падіння цін. Це негативно впливає як на прибутки фермерів, так і на надходження валюти до державного бюджету РФ.
Читайте також: Росія бомбардує українські АЗС: терор чи відчай безсилої агресії?
Масштаби проблем та їхні наслідки
Росія цього року мала амбітні плани щодо експорту зерна, подвоївши квоту до 20 мільйонів тонн. Загальний прогноз врожаю сягав приблизно 140 мільйонів тонн, з яких пшениця мала становити близько 90 мільйонів. Однак, незважаючи на ці цифри, липневі відвантаження вже демонструють значне просідання. Покупці на світовому ринку починають шукати альтернативних постачальників, оскільки зерновий ринок не чекатиме. Ця ситуація ускладнюється тим, що Росія роками розганяла свій експорт, вивозячи зерно не лише власного врожаю, а й з окупованих українських територій. Це зерно, часто під виглядом російського, вивозилося через кримські порти і продавалося до Сирії, Туреччини та інших країн. Тепер, коли власний врожай на півдні стикається з труднощами, викрадений врожай стає ще ціннішим ресурсом для заповнення експортних планів РФ.
Водночас, українські порти на Одещині також працюють в умовах складних безпекових викликів. Кожна тонна українського зерна, що легально експортується, зміцнює позиції України на переговорах та поповнює державний бюджет. Ринок пшениці є надзвичайно чутливим, і будь-які відхилення в постачанні одразу відбиваються на світових цінах. Удари по російських НПЗ, поряд з артилерійськими обстрілами на передовій, є не менш вагомими. Кожен спалений завод означає менше дизельного пального для комбайнів, менше зібраного врожаю та менше валюти в кишені агресора. Конструкція російського експорту, яка спиралася на образ країни, здатної прогодувати півсвіту, виявилася доволі хиткою. Санкції та атаки на нафтопереробну промисловість діють у комплексі: санкції обмежують доступ до технологій та запчастин, а дрони руйнують саму можливість переробки нафти.
«Фермер десь у Краснодарському краї дивиться на комбайн без солярки і кличе вже не захід, а власну владу, яка не змогла забезпечити елементарне пальне для збору хліба на власній землі.»
Ситуація зі збором врожаю в Росії наочно демонструє реальний стан її економіки, попри офіційні заяви про рекордний експорт. Локальні кризи, що виникають у різних регіонах, часто залишаються поза увагою офіційної статистики. Збір врожаю потребує оперативних дій, і поля не чекатимуть, поки вирішаться проблеми з пальним. Перестояне зерно втрачає половину своєї вартості. Привласнення чужого врожаю ніколи не врятує систему, не здатну впоратися з власними проблемами. Можливість вивозити крадену пшеницю чи декларувати високі експортні квоти не компенсує нездатність влади забезпечити фермерів елементарним пальним. Війна, яку розв'язала Росія, повертається до неї бумерангом, підриваючи навіть ті сфери, де мала б панувати стабільність, як-от власний агросектор. Це найкраще свідчить про крихкість так званої російської могутності.
Читайте також: Молдова закрила російський «Русский дом» через порушення повітряного простору