Доктор Кізмекія Корбетт, провідна науковиця у галузі розробки вакцин, поділилася особистою історією, яка ілюструє важливість відкритого діалогу та подолання сумнівів щодо вакцинації. Її досвід, що почався з першого побачення у 2018 році, підкреслив феномен "вакцинної цікавості" – стан, коли люди мають запитання, страхи та хибні уявлення, які потребують роз'яснень від експертів.
Інцидент на побаченні, коли її партнер висловив побоювання щодо вакцини від грипу, спонукав Корбетт пояснити, що вакцини містять неживі віруси і не можуть викликати захворювання. Ця розмова стала поштовхом для розуміння того, що для ефективної комунікації про вакцини потрібен підхід без зверхності та осуду. Згодом, коли у 2019 році з'явилася інформація про новий вірус у Китаї, команда Корбетт, яка працювала над вакциною проти коронавірусу, була готова до пандемії. Їм вдалося розробити вакцину mRNA-1273 (Spikevax) та розпочати першу фазу клінічних випробувань менш ніж за 100 днів, встановивши світовий рекорд.
Читайте також: NASA планує чотири місячні місії до кінця 2028 року
Виклики комунікації та подолання недовіри
Незважаючи на успіх у розробці вакцини, Корбетт зіткнулася з проблемою вакцинальної неохоти, яка вважається одним із 10 найбільших загроз для здоров'я населення. Вона визнала, що науковці часто ігнорували цю групу людей, будучи занадто зосередженими на наукових публікаціях. Також були допущені помилки у комунікації під час пандемії, коли початкові заяви про повне припинення передачі вірусу виявилися не зовсім точними через мутації вірусу. Це створило підґрунтя для сумнівів та критики, яка, хоч іноді була необґрунтованою, іноді мала під собою реальні підстави.
Одним із головних побоювань громадськості була надто швидка розробка вакцин. Однак Корбетт пояснила, що значна частина досліджень проводилася до пандемії, а роботи лауреата Нобелівської премії над mRNA-технологією зробили можливим прискорений процес. Незважаючи на це, частина людей залишалася непереконаною, і це вимагало від науковців подальших зусиль для роз'яснення та переконання.
Наслідками такого провалу комунікації є зростання відмови від вакцинації, що призводить до випадків захворювання на контрольовані раніше хвороби, як-от кір. Корбетт наголошує, що наступна пандемія – це лише питання часу, враховуючи, що існує 23 вірусні родини, здатні інфікувати людей.
Майбутнє розробки вакцин та прийняття
Лабораторія Корбетт у Гарварді досліджує нові методи створення вакцин, використовуючи наночастинки для доставки вірусних білків до імунних клітин. Ця технологія дозволяє створювати універсальні вакцини, що можуть захистити від декількох вірусів одночасно. Однак, поряд із технологічним прогресом, головним завданням залишається подолання вакцинальної неохоти. Корбетт висловлює надію, що науковці та суспільство зможуть знайти спільну мову, подібну до тієї, що призвела до її шлюбу з партнером, який мав сумніви щодо вакцин. Вона підкреслює, що коли наука і суспільство зустрічаються, наука прогресує швидше, а відмова від вакцинації перетворюється на прийняття.
«Якщо дослідники відкриють свої розуми до цікавості щодо вакцин, так само, як ми відкриваємо свої розуми до наукової цікавості. Якщо суспільство і наука зустрінуться. І це не є надто революційним. Ми вже знаємо, що коли суспільство і наука зустрічаються, наука прогресує швидше, а відмова від вакцинації перетворюється на прийняття вакцини.» — Кізмекія Корбетт.
Завершуючи свою промову, доктор Корбетт, яка тепер сама є матір'ю, підкреслила, що навіть для неї, творця вакцин, залишаються питання щодо безпеки дітей, що демонструє неперервну потребу в дослідженнях та відкритій комунікації.
Читайте також: Євросоюз полегшує доступ до генної інженерії: вчені та фермери розділилися в думках