Україна переживає значний дефіцит протиракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, що ставить під загрозу ефективність протиповітряної оборони столиці та інших регіонів від російських балістичних загроз. За даними військових аналітиків, Росія значно наростила використання балістичних засобів ураження, тоді як можливості України щодо їх перехоплення стрімко зменшуються через брак боєкомплекту.
У першу тиждень липня Росія використала 49 балістичних засобів ураження, з яких було збито лише чотири. Це свідчить про суттєве зростання інтенсивності обстрілів порівняно з червнем, коли за весь місяць було використано 105 таких засобів. Аналітики прогнозують, що липень може стати рекордним місяцем за кількістю балістичних ударів, оскільки Росія усвідомлює українську вразливість у цій сфері та активно масштабує власне виробництво балістичної зброї.
Читайте також: Україна посилила безпекову співпрацю з Данією, Нідерландами та Естонією на саміті НАТО
Дефіцит протиракет та глобальний дисбаланс
Проблема нестачі протиракет для Patriot, зокрема ракет PAC-3, загострюється через обмежені виробничі потужності компанії-виробника Lockheed Martin, яка виготовляє близько 600-700 ракет такого типу на рік. Додаткові обмеження накладає законодавство країн-ліцензіатів, таких як Японія, що унеможливлює експорт ракет до країн, які перебувають у стані війни. На противагу цьому, Росія виробляє щонайменше три балістичні ракети 9М723 на добу, не враховуючи інші типи гіперзвукових та аеробалістичних ракет, а також потенційні поставки з Північної Кореї та Ірану. Це створює серйозний дисбаланс між засобами ураження та протидії у світі.
Ситуацію ускладнює той факт, що для гарантованого перехоплення однієї балістичної ракети 9М723 часто потрібно дві, а іноді навіть три ракети PAC-3. Це пов'язано з маневреними можливостями російських ракет, які можуть обманювати системи наведення PAC-3. Від початку року Росія застосувала по Україні понад 550 балістичних засобів ураження, що вимагало б наявності щонайменше 1000 протиракет, яких Україна не має.
Українські розробки та пошук рішень
Україна працює над розгортанням власного виробництва протиракет. Компанія FirePoint розробила ракету на базі радянської ракети 5В55 з комплексу С-300, яка має потенціал для перехоплення балістичних цілей. Однак для випробувань та налагодження серійного виробництва необхідне створення повного комплексу, включаючи радарні системи та системи управління вогнем. В цьому напрямку Україна співпрацює з Німеччиною та Швецією, які виявляють значний інтерес до проєкту. Очікується, що повноцінне випробування такої системи може зайняти близько року, а перші пуски можливі не раніше 2026 року.
Водночас, аналітики зазначають, що в умовах війни Україна змушена випробовувати новітні озброєння в реальних бойових умовах, на відміну від країн Заходу, де процес розробки та впровадження триває роками. Це прискорює адаптацію та виявлення недоліків, але водночас вимагає постійного масштабування виробництва та підтримки західних партнерів.
Морська блокада та ізоляція Криму
Паралельно з розвитком протиповітряної оборони, Україна досягає успіхів у нейтралізації російської логістики та створенні блокади Азовського моря. Нещодавні атаки дронами, внаслідок яких було вражено близько 10 російських суден, включаючи танкери, свідчать про ефективність безпілотних систем ураження. Ці дії є частиною стратегії з ізоляції Криму, яка передбачає перерізання материкової логістики, створення локдауну на півострові та повну блокаду Азовського моря.
Особлива увага приділяється знищенню ключових елементів російської логістики, таких як капітанські містки кораблів та поромів, де зосереджена основна електроніка та системи управління. Це робить відновлення пошкоджених суден надзвичайно складним і тривалим процесом, що нагадує ситуацію з ремонтом російських флагманських кораблів, які стоять на ремонті десятиліттями. Блокада Азовського моря, крім того, обмежує можливості Росії щодо використання морського базування ракет типу «Калібр».
Аналітики розглядають два сценарії щодо Керченського мосту: його руйнування або патрулювання дронами для перехоплення вантажів. Другий варіант, на думку деяких експертів, є більш вигідним, оскільки дозволяє постійно виснажувати російські ресурси, спрямовуючи їх на підтримку угруповань на фронті, замість концентрації у Криму. Це також може створити можливість для контрольованого виїзду цивільного населення з півострова.
Читайте також: Трамп заявив про «дуже довгу і хорошу» розмову з Путіним перед зустріччю із Зеленським