Народні депутати Ярослав Железняк, Анастасія Радіна та Макс Хлопок зареєстрували законопроєкт, що має на меті кардинально змінити систему внесення застав в Україні. Ініціатива стала відповіддю на низку скандальних випадків, коли підозрювані у масштабній корупції та мільярдних розкраданнях виходили з-під варти завдяки коштам, внесеним сумнівними фірмами, часто пов'язаними з нелегальними схемами та так званими «общаками», створюючи прецеденти безкарності та суспільної несправедливості.
Системна проблема: Від Чернишова до Галущенка
Проблема непрозорих застав, що перетворилися на своєрідний «квиток на свободу» для посадовців та високопосадовців, вже давно є системною. Серед найрезонансніших прикладів, що стали каталізатором для розробки нового закону, є внесення 120 млн грн за ексвіце-прем'єра Олексія Чернишова та 150 млн грн за міністра енергетики Германа Галущенка. У випадку з Галущенком, одна частина застави на 54 млн грн була внесена фірмою-«прокладкою», що торгує деревиною і за весь рік заробила лише 35 тис. грн. Інша частина застави, майже на мільйон доларів, надійшла від фірми-контролера лічильників «Львівобленерго». Подібні схеми спостерігалися і з депутатами, підозрюваними НАБУ в купівлі голосів, за яких застави вносили компанії, що раніше «викуповували» скандального одеського військового комісара, або фірми, які фігурують в інших кримінальних розслідуваннях.
Читайте також: Розслідування щодо ДБР: конфлікт інтересів, корупційні схеми та судові блоки
Також згадується справа, що оголила дірки в системі, де багатомільйонні застави вносили новостворені фірми або треті особи, чиї офіційні доходи не покривають навіть десятої частини цих сум. Так, фірма «Construct», заснована рік тому зі статутним капіталом 5 тис. грн, спокійно перерахувала 46 млн грн застави. Це підкреслює існування цілого «ринку» або «маркетплейсу», де фірми-пустушки та адвокати без очевидного ризику вносять мільйони за своїх клієнтів. Звичайні громадяни стикаються з ретельною перевіркою фінансового моніторингу навіть при незначних операціях, тоді як фігуранти мільярдних схем вільно використовують «брудні» кошти для уникнення покарання.
Чотири кроки до справедливості: Деталі законопроєкту
Законопроєкт, розроблений народними депутатами, спрямований на те, щоб перетворити систему застав з «відкупу чужими грошима нізвідки» на дієвий механізм, який сприятиме доброчесності та справедливості. Він пропонує чотири ключові зміни:
- Обов'язкова перевірка походження коштів: Законопроєкт передбачає обов’язкову перевірку легальності походження коштів застави, незалежно від її суми. Це має унеможливити дроблення великих сум для уникнення контролю.
- Зупинення зарахування сумнівних застав: Якщо законність походження коштів не підтверджена, зарахування застави буде зупинено. Гроші «зависатимуть» і не надходитимуть до державного бюджету, доки не буде надано доказів їхньої легальності. Це дозволить уникнути швидкого випуску підозрюваних з СІЗО до з’ясування джерела фінансування.
- Вилучення «брудних» коштів на користь держави: Якщо походження коштів застави підтвердити неможливо, вони не просто повертаються, а вилучаються в дохід держави за чинним механізмом. Це змусить тих, хто надає кошти з «общака», ризикувати не лише їх втратою, а й стати фігурантами кримінальних справ.
- Публічне оприлюднення інформації про заставодавців: Державна судова адміністрація буде зобов’язана публічно оприлюднювати інформацію про те, хто і яку суму застави вніс. Це покладе край анонімним «викупам» і дозволить суспільству бачити, хто стоїть за звільненням підозрюваних у корупції, забезпечуючи громадський контроль.
«Застава має бути якорем. Вона, очевидно, не має стати турнікетом, який, ось ми спостерігаємо, де кинув якийсь вкрадений жетончик і спокійно вийшов на волю.» — Ярослав Железняк.
Застава – не квиток на свободу
Ініціатори законопроєкту наголошують, що застава, згідно з європейськими зобов'язаннями, має залишатися як гарантія того, що людина не втече, не тиснутиме на слідство та дотримуватиметься умов розслідування, не перебуваючи за ґратами. Проте вона не повинна бути інструментом для безкарного «відкупу» за кошти, вкрадені з державного бюджету. Мета законопроєкту — зробити так, щоб корупціонера більше не «викуповували» анонімні фірми з «брудними» коштами. Таким чином, держава перестане мимоволі фінансувати власну безкарність, а правила будуть одні для всіх – незалежно від статусу та статків.
Читайте також: Заступнику директора "Гідропарку" повідомили про підозру у хабарництві на 1,5 млн грн