Розслідування щодо ДБР: конфлікт інтересів, корупційні схеми та судові блоки

Розслідування, проведене журналістами, а також аналіз законопроектів, що стосуються ДБР, вказують на потенційний конфлікт інтересів. Зокрема, законопроект, ініційований депутатом Ярославом Железняком, спрямований на реформування ДБР, викликає негативну реакцію чинного директора, який, за словами журналістів, намагається використати інтерв'ю та інші методи для збереження своєї посади. Паралельно з цим, Печерський суд наклав заборону на публікацію розслідування журналістів щодо брата директора ДБР та 143 об'єктів нерухомості, що викликало звинувачення в обмеженні свободи слова та спробі приховати корупційні діяння.

Критика реформи ДБР та боротьба з корупцією

На тлі заяв про боротьбу з корупцією, директор ДБР Олексій Сухачов у своєму інтерв'ю висловив позицію щодо ефективності роботи відомства. Він наголосив, що корупційні злочини, включаючи дії представників правоохоронних органів, є пріоритетом для ДБР. За його словами, щотижня затримуються посадовці за отримання неправомірної вигоди. Сухачов також прокоментував ситуацію з корупцією в ТЦК, заявивши, що на вищому рівні таке явище відсутнє, хоча існують проблеми на регіональному рівні. Він також зазначив, що немає інформації про причетність вищого командування ЗСУ до протиправної діяльності в ТЦК.

Читайте також: Співробітнику ГУР та експравоохоронцю повідомили про підозру у вбивстві жінки, яку підозрювали у замаху в Монако

Водночас, згідно з версією журналістів, ця позиція виглядає як спроба відвернути увагу від реальних проблем. Законопроект про реформу ДБР, внесений народним депутатом Ярославом Железняком, спрямований на вдосконалення роботи бюро, проте, на думку автора законопроекту, чинний директор бачить у цьому загрозу своїй посаді. Сухачов стверджує, що кампанія проти існування ДБР у поточному форматі активізувалася з грудня минулого року, і що він не проти реформування, але проти «підміни понять», коли під словами про реформу приховані прагматичні інтереси. Для підтвердження спроможності ДБР, було проведено аудит Рахунковою палатою, який, за словами Сухачова, підтвердив позитивну оцінку роботи бюро.

Однак, Ярослав Железняк поставив під сумнів об'єктивність цього аудиту, зазначивши, що звіт писав екс-співробітник ДБР. Він також наголосив, що ключові проблеми полягають у непрозорому конкурсі на голову ДБР та необхідності переатестації всіх співробітників для перевірки доброчесності, що, на його думку, є необхідною реформою, а не «підривом національної обороноздатності».

Судове блокування розслідування та свобода слова

Ситуація загострилася після рішення Печерського суду, яке заборонило Центру протидії корупції (ЦПК) та «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про брата директора ДБР Олексія Сухачова та 143 об'єкти його нерухомості. Суддя Сергій Вовк заборонив журналістам оприлюднювати матеріали, що було названо «заходом забезпечення позову» ще до розгляду справи по суті. ЦПК та «Слідство.Інфо» розцінили це рішення як небезпечний прецедент, пряме обмеження свободи слова та спробу заборонити журналістські розслідування корупції. Виконавча директорка ЦПК Дар'я Каленюк заявила про намір оскаржувати це рішення, вказуючи на можливу кримінальну відповідальність за його невиконання.

«Рішення судді Вовка є заходом забезпечення позову, яке винесено ще до подачі самого позову. Тобто суд наразі ще не розглядав позов по суті, бо його навіть ще не бачив, як і ЦПК. Натомість в ухвалі суду йдеться, що позивач має намір подати позу. яким хоче заборонити ЦПК та Слідству.Інфо взагалі збирати інформацію про заявника та самого Сухачова. Це рішення суду дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та Слідство.Інфо банально тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію.» — Дар'я Каленюк, виконавча директорка ЦПК.

Журналістка «Слідства.Інфо» Аліна Стрижак, яка готувала розслідування, зазначила, що за всю її кар'єру, яка включає викриття корупції у вищих ешелонах влади, подібного блокування через «забезпечувальний позов» ніколи не було. Вона також натякнула, що інформація про нерухомість брата директора ДБР є відкритою і легко доступною, що ставить під сумнів доцільність та ефективність такого судового рішення. Железняк висловив думку, що події навколо ДБР та судові рішення лише підтверджують необхідність давно назрілої реформи, законопроект про яку вже перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Читайте також: Безпілотники та роботи: як українські військові здобувають перевагу над агресором