Історія турецького бізнесмена Федлана Каличеслана, який заробив статки на онлайн-казино і зараз розшукується Інтерполом, ілюструє, як гральний бізнес намагається приховати свою діяльність, реєструючи компанії під нейтральними назвами та використовуючи підставних власників. Водночас, подібні схеми прикриття можуть існувати й в Україні, де азартні ігри, заборонені до 2009 року, були легалізовані у серпні 2020 року з метою державного регулювання та оподаткування.
Легалізація супроводжувалася створенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яка мала видавати ліцензії та контролювати ринок. Однак, зростання ринку призвело до численних скарг на агресивну рекламу казино, зокрема з використанням символіки ЗСУ. Особливе занепокоєння викликало програвання військовими значних сум грошей в онлайн-казино, навіть перебуваючи на передовій, що іноді призводило до продажу службового спорядження, дронів чи тепловізорів.
Читайте також: На криптоплатформі Polymarket зробили ставку у $409 тисяч на те, що Путін втратить владу до кінця 2026 року: нові деталі від Forbes
Реакція на проблему та перші кроки регулювання
Одним із перших, хто публічно заявив про проблему, став військовий аеророзвідник Павло Петриченко, який 29 березня 2024 року подав петицію "Обмеження роботи онлайн-казино". Петиція набрала 25 000 підписів менш ніж за чотири години. Це викликало значний резонанс як серед військових, так і серед цивільних, стурбованих засиллям реклами казино.
20 квітня 2024 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ухвалила рішення щодо боротьби з негативними наслідками онлайн-казино, яке президент закріпив своїм указом. Рішення передбачало обмеження реклами з військовою символікою, заборону множинної реєстрації гравців, встановлення лімітів на час та суму витрат, запуск державної системи онлайн-моніторингу, а також невідкладну заборону доступу військових до казино на час воєнного стану. Проте, шлях від указу до реального впровадження виявився складнішим.
Скандали, зміни регулятора та нові виклики
Менш ніж за вісім місяців після указу, у листопаді 2024 року, стався гучний скандал: Державне бюро розслідувань (ДБР) затримало голову КРАІЛ Івана Рудого. Його підозрюють у знанні про російське походження онлайн-казино "Pin-up" та його діяльність з відмивання грошей, при цьому він нібито не позбавляв його ліцензії. Через цей скандал КРАІЛ було ліквідовано, а на її місці створено нове державне агентство PlayCity.
Восени 2024 року Мінцифри та PlayCity запропонували ввести жорсткі ліміти на витрати та час гри для всіх громадян, що викликало спротив з боку легального бізнесу. Асоціації стверджували, що такі заходи можуть призвести до переходу українців у нелегальні, переважно російські, казино, і потенційно зменшити податкові надходження до бюджету на 5,5 млрд грн. Легальні компанії за перші сім місяців 2024 року вже сплатили державі майже 14 млрд грн податків.
Навесні 2025 року Мінцифри представило новий документ — повну заборону азартних ігор для військовослужбовців на час воєнного стану. Концепція передбачала автоматичне звіряння реєстру військовослужбовців з реєстром осіб, яким обмежено доступ до ігор. 17 червня 2025 року уряд ухвалив відповідну постанову. Голова PlayCity Геннадій Новіков зазначив, що система перебуває на етапі запуску, а наповнення баз даних та налаштування обміну між відомствами триватиме близько шести місяців.
Зростання тіньового сектору та прогнози
Поки тривають бюрократичні узгодження, тіньовий сектор грального бізнесу продовжує зростати. Дослідження компанії Kantar показало, що навесні 2026 року частка нелегальних казино в Україні сягнула 57%, що становить понад 61 млрд грн поза бюджетом. Понад 80% опитаних українців вже мали досвід гри у нелегальних операторів. Аналітики Gamblin Capital прогнозують, що до 2030 року тіньовий ринок може поглинути 58% загального обсягу, що відповідає шляху, яким рухався Федлан Каличеслан, використовуючи нескінченні сайти-дзеркала, підставних осіб та офшорні ліцензії.
Читайте також: Прихована гра Трампа – як допомога Україні посилює позиції США