В Україні спостерігається парадоксальна ситуація: офіційна статистика Держстату свідчить про сповільнення інфляції, тоді як споживачі відчувають стрімке зростання цін у магазинах. Паралельно з цим Національний банк України готується ввести в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень, що викликає дискусії щодо її впливу на економіку. Експерти зазначають, що офіційні показники не завжди відображають реальну картину, а причини зростання цін криються у багатьох факторах, включаючи зростання витрат виробників, заробітних плат та комунальних тарифів.
Згідно з даними Держстату, у червні 2026 року інфляція сповільнилася до 7,2%, а ціни в місячному вимірі знизилися майже на 0,1%. Однак, базова інфляція, яка відображає стійкі цінові тенденції, продовжує перевищувати прогнози Національного банку. Це прогнозує подальше зростання витрат у переробній промисловості та вищі ціни на послуги, що безпосередньо впливає на споживчий кошик. Ситуація ускладнюється зростанням заробітних плат, яке, за неофіційними даними, не відповідає офіційній статистиці, зокрема, спостерігається викривлення через статистику по Києву, де середні показники завищені за рахунок топ-менеджменту компаній.
Причини зростання цін: від сировини до послуг
Хоча ціни на деякі сирі продукти харчування, як-от свинина, курятина та яйця, дещо знизилися завдяки імпорту та розширенню внутрішньої пропозиції, загальна картина залишається несприятливою. Базова інфляція прискорилася до 8,1% рік до року, що свідчить про майбутнє зростання цін на кінцеву продукцію. Це пов'язано з реалізацією продукції, закупленої за вищими цінами, та зростанням транспортних витрат. Інфляція послуг у червні прискорилася до 13,7% через зростання витрат бізнесу на пальне, оплату праці та подорожчання окремих транспортних та сервісних послуг.
Водночас, сповільнення темпів зростання цін на послуги таксі, ресторанів та кафе пояснюється зниженням попиту через обмежену купівельну спроможність населення. Темпи зростання цін на непродовольчі товари також дещо пришвидшилися, а на оброблені продукти харчування залишилися без змін, незважаючи на зростання цін на пальне та електроенергію, що стримується зниженим попитом. Особливу тривогу викликає зростання адміністративно-регульованих цін, включаючи тарифи на водопостачання та проїзд у громадському транспорті, що, за прогнозами, вплине на показники інфляції у найближчі місяці. Інфляція пального, хоч і сповільнилася до 33,4% рік до року, залишається суттєвим фактором, що впливає на транспортні послуги та кінцеві ціни продукції.
- Транспорт: Зростання на 15,3% загалом, включаючи паливо та остила (26,6%) та автодорожній транспорт (20%).
- Продукти харчування: Хліб та хлібопродукти зросли на 13,5%, зокрема хліб на 9,4% та макаронні вироби на 7,2%. Яйця знизилися на 60,5%, масло – на 96,4%.
- Фрукти та овочі: Фрукти подорожчали на 24,3% рік до року, хоча за останній місяць знизилися. Овочі знизилися на 3,7% за місяць, але зросли на 26,2% з початку року.
- Алкоголь і тютюн: Загальне зростання на 8,2%, зокрема тютюнові вироби – на 10,6%.
Девальвація гривні та її вплив на інфляцію
Девальвація гривні також відіграє роль у зростанні цін, хоча її вплив на інфляцію в 2026 році оцінюється як менш значний порівняно з попередніми роками. За оцінками аналітиків, ослаблення гривні формує від 1,5 до 2 процентних пунктів від загального показника споживчої інфляції. Основними факторами, що стримують перенесення девальвації на ціни, є міжнародна допомога, валютні інтервенції НБУ та зниження споживчого попиту, яке змушує торговців поглинати частину витрат без перенесення на товари. Позитивний вплив справляє також структура інфляції, де значний внесок роблять внутрішні чинники, такі як відновлення тарифів на енергоносії та тиск на ринок праці.
Нова купюра 2000 грн: реакція на реалії чи підготовка до емісії?
Введення Національним банком нової банкноти номіналом 2000 гривень у вересні 2026 року розглядається як реакція на поточні економічні реалії. Експерти зазначають, що це необхідність для обслуговування грошового обігу, враховуючи зростання середнього чека покупок та значний обсяг готівки поза банками (близько 900-920 млрд грн). Це оптимізує банківські операції та не свідчить про додаткову емісію. На відміну від ситуацій у 1990-х та 2000-х роках, коли випуск купюр великого номіналу супроводжувався друком додаткових грошей, зараз ситуація контролюється завдяки міжнародній допомозі та співпраці з МВФ, який відслідковує відсутність емісійних потоків.
За міжнародними стандартами, найбільша купюра в країні має бути еквівалентом близько 100 доларів США. З огляду на поточний курс, введення купюри 5000 гривень у найближчі рік-два не буде критичним, якщо це не будуть емісійні гроші. Поточна політика НБУ, спрямована на контроль валютного ринку та співпрацю з міжнародними партнерами, свідчить про прагнення мінімізувати вплив девальвації на інфляцію. За прогнозами експертів, реальне зростання цін у 2026 році може сягнути 15-16%, що значно перевищує прогнозовані НБУ 9,4%. Це підкреслює розбіжність між офіційною статистикою та відчуттями громадян щодо інфляції.