Президент Володимир Зеленський призначив нового головнокомандувача Збройних Сил України та нового начальника Генерального штабу. Ці кадрові зміни відбулися на тлі громадських протестів та тривалих дискусій щодо ефективності військового керівництва. Михайло Драпатий офіційно приступив до виконання обов'язків головнокомандувача, отримавши від президента завдання щодо посилення наступальних дій, планування нових операцій у тилу противника та розвитку військових технологій. Новим начальником Генерального штабу став Ігор Скибюк. Натомість, Олександр Сирський та Андрій Гнатов звільнені з попередніх посад. Президент Зеленський зазначив, що Сирський та Гнатов продовжать службу на нових посадах, пов'язаних із захистом держави.
Про призначення Михайла Драпатого стало відомо з його допису у Facebook, де він подякував президенту за довіру та зазначив, що продовжить роботу над зміцненням українського війська. Він також подякував екс-головнокомандувачу Олександру Сирському за його роботу. Драпатий і Скибюк знайомі ще з 2022 року, коли спільно керували операцією зі звільнення Херсонщини.
Читайте також: Україна вимагає термінового засідання Радбезу ООН через блокаду чорноморських коридорів Росією
Реакція НАТО та дипломатичні зусилля
Представники НАТО заявили, що призначення нового головнокомандувача ЗСУ не передбачає змін у співпраці Альянсу з Україною. Радник голови Військового комітету НАТО Джованні Галофору висловив очікування на зустріч з генералом Драпатим, підкресливши, що стратегія підтримки України з боку НАТО залишається незмінною. Водночас, триває активна дипломатична робота. Президент Зеленський провів переговори з представниками Дональда Трампа – Стівом Віткофом та Джаредом Кушнером, обговорюючи шляхи активізації дипломатії та наближення миру. Очікується також зустріч Державного секретаря США Марка Рубіо з очільником МЗС Росії Сергієм Лавровим, де, ймовірно, обговорюватиметься питання війни в Україні.
Можливе підвищення тарифів та соціальні виплати
Міжнародний валютний фонд пропонує Україні поступово підвищувати тарифи на електроенергію та газ для населення з наступного року, що має допомогти відновити енергетичну інфраструктуру. В уряді наголошують, що перегляд тарифів можливий лише після реформування системи соціального захисту. Експерти зазначають, що це питання є складним, враховуючи поточний соціальний стан українців та реалії війни. Паралельно, міністерство соціальної політики працює над підвищенням мінімальної пенсії до 6 000 гривень, що відповідало б реальному прожитковому мінімуму. Однак, реалізація цієї ініціативи потребуватиме значних ресурсів та реформи пенсійної системи, що, за оцінками, може бути впроваджено не раніше 2027 року.
Громадські протести та політичні наслідки
На тлі кадрових змін у військовому керівництві, в Києві та інших містах продовжуються акції протесту на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Учасники вимагають його повернення на посаду. Політичні аналітики вважають, що протести могли вплинути на рішення президента щодо звільнення Олександра Сирського. Водночас, подальша доля Федорова залишається невизначеною, а його команда, за прогнозами, може продовжити тиск на владу, висуваючи нові вимоги, зокрема, щодо формування технократичного уряду. Ситуація навколо кадрових перестановок та протестів викликає здивування у західних партнерів, але водночас демонструє міцність українського суспільства та його здатність до демократичних процесів навіть в умовах війни.
Читайте також: Командир бригади «АХІЛЛЕС» привітав нового головкома ЗСУ та подякував Сирському за підтримку