Міністерство оборони Росії 22 липня опублікувало попередження про небезпеку навігації у своїй виключній економічній зоні Чорного моря, посилаючись на загрозу з боку безпілотників. Це визнання втрати контролю над ситуацією, адже вказана зона охоплює підходи до ключових російських портів, зокрема Новоросійська.
За даними Генштабу України, лише з 8 по 20 липня було атаковано щонайменше 124 судна, пов'язані з Росією, у Чорному та Азовському морях. Британська Financial Times зазначає, що за 13 днів українські дрони атакували понад 120 російських суден, що становить чверть від загальної кількості ударів за весь час «танкерної війни» між Іраном та Іраком у 80-х роках.
Читайте також: Україна нарощує виробництво далекобійних ракет, щоб змінити перебіг війни
Безпрецедентна кампанія та її стратегічна мета
Старший аналітик агентства з морської безпеки Амбрей Томас Алекса назвав українську кампанію «безпрецедентною», зазначивши, що світ ще ніколи не бачив настільки концентрованих ударів. Українські дрони переважно ціляться у рульові рубки або трубопроводи, що виводить судна з ладу, але не призводить до їх затоплення. Пошкоджені кораблі потребують буксирування та ремонту, а буксири також стають цілями атак.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Броуді, відомий як «Мадяр», повідомив, що в межах операції «Молочка» (Москва, ляже через Крим) з 6 по 22 липня було уражено 196 російських суден. Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук пояснив, що атаки на «тіньовий флот» РФ здійснюються у межах міжнародного права, оскільки такі судна використовуються для обходу санкцій.
Ці удари є частиною ширшої стратегії України, яка включає атаки на нафтопереробні заводи (НПЗ) та логістичні об'єкти. За перше півріччя 2026 року удари по НПЗ призвели до втрати близько 40% потужностей нафтопереробки РФ, що спричинило паливну кризу в країні. Також Україна завдає ударів по логістичних центрах, що постачають російську армію.
Крим як ключовий напрямок стратегії
Важливим елементом стратегії є дії, що стосуються тимчасово окупованого Криму. За даними «Мадяра», можливості Керченської поромної переправи суттєво знизилися, пропускна спроможність скоротилася на 75%, а три з п'яти поромів знищені. Паралельно триває операція «Кримський рубильник OFF» проти енергетичних об'єктів півострова. Атаки на засоби ППО РФ у прикордонних районах також сприяють загальній меті.
«Це дає можливість колаборантам і росіянам, які приїхали на окупований півострів, виїхати звідти самостійно. Тобто удари по енергетиці – це, за його логікою, спосіб створити умови для фактичної ізоляції Криму без потреби у масштабній сухопутній операції.» — Роберт Броуді («Мадяр»).
Реакція Росії та міжнародні наслідки
Президент Росії Володимир Путін визнав тимчасові труднощі на паливному ринку, але назвав економіку стійкою. Водночас влада РФ обговорює продовження заборони на експорт дизельного палива та бензину. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що від початку липня російські військові атакували 31 торговельне судно у Чорному морі, що призвело до тимчасового призупинення заходу суден до українських портів. Одна з таких атак призвела до загибелі дев'ятьох іноземних моряків та одного українського лоцмана.
Атаки України на «тіньовий флот» РФ є відповіддю на російські дії, що становлять загрозу глобальній продовольчій безпеці. Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН. Зниження цін на зернові та зростання витрат на пальне, добрива та засоби захисту рослин можуть вплинути на країни, залежні від українського продовольства. За даними російських ЗМІ, на тлі паливної кризи рейтинг довіри до Путіна впав на 5%.
Читайте також: Зміна головнокомандувача ЗСУ: Оцінка військових та роль Михайла Федорова