Україна вийшла зі списку "сірих" країн: новий етап для фондового ринку та боротьби з фінансовими шахраями
15 липня Україна вийшла зі списку очікування Світового клубу фінансових регуляторів (IOSCO), офіційно підписавши відповідний меморандум. Ця подія знаменує кінець майже десятирічного перебування України в цьому списку, роблячи її єдиною європейською країною, що так довго чекала на членство. Підписання меморандуму є ключовим для боротьби з тіньовими фінансами та покращення інвестиційного клімату в країні.
Як зазначає народний депутат Ярослав Железняк, цей успіх став результатом чотирирічної боротьби з регуляторними органами та протидії тиску з боку Банкової та Офісу Президента. Процес включав прийняття закону про реформування ринку капіталу та закону про кредитні рейтинги, які врешті-решт були підтримані, зокрема, завдяки наполегливості та залученню міжнародних фінансових інституцій, таких як Світовий банк та МВФ.
Читайте також: ЄС ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії, що охопив понад 200 осіб та 100 банків
Що таке IOSCO та чому це важливо для України?
IOSCO (International Organization of Securities Commissions) – це всесвітня організація комісій з цінних паперів, яка об'єднує регуляторів фінансових ринків, відповідальних за понад 95% світового ринку капіталу. Членство в цій організації є ознакою якості та довіри до національного регулятора. Для України, яка десятиліттями перебувала у списку очікування, вихід з нього означає визнання її регуляторних органів, зокрема Комісії з цінних паперів, спроможними відповідати міжнародним стандартам.
Багатосторонній меморандум IOSCO діє як своєрідний "Інтерпол" для фінансових шахраїв. Він дозволяє регуляторам офіційно запитувати інформацію про банківські записи, документи для розслідувань та кінцевих бенефіціарів інвестиційних платформ, які можуть використовуватися для відмивання коштів. Це надає державі значно більше інструментів для боротьби з маніпуляціями на ринку, інсайдерською торгівлею та транскордонними схемами.
Крім того, членство в IOSCO є важливим сигналом для міжнародних інвесторів. При ухваленні рішень про інвестування, вони часто звертають увагу на те, чи перебуває країна в списках IOSCO. Відсутність у цьому списку може асоціюватися з ненадійним регулюванням, тоді як входження до нього свідчить про можливість безпечних інвестицій.
Покращення фондового ринку та боротьба з шахрайством
Вихід з "сірого" списку надає Україні три ключові переваги. По-перше, це нові інструменти для боротьби з фінансовими шахраями, які раніше діяли без належного контролю, використовуючи схеми з інвестиціями в ювелірку, піраміди, обман військових чи обіцянки швидкого збагачення через криптовалюти. Тепер ці кошти, що раніше ховалися за кордоном, можна буде повертати.
По-друге, це теоретично створює більше можливостей для інвесторів, зокрема власників ОВДП, які наразі тримають 148 мільярдів гривень. Однак, український фондовий ринок залишається вкрай нерозвиненим: за весь минулий рік обсяг торгів акціями українських компаній склав лише 18 мільйонів гривень, тоді як Варшавська біржа торгує такою сумою за хвилину. Відсутність ринку капіталу обмежує розвиток компаній та формування інвестиційної культури.
По-третє, це критично важливо для процесу відбудови України. За оцінками, країні потрібно 588 мільярдів доларів протягом 10 років. Ці кошти можуть надійти лише від приватного капіталу, який вимагає наявності правил та арбітражу, тобто верховенства права та функціонуючого ринку капіталу. Підписання меморандуму IOSCO є кроком до створення таких умов.
Шлях до членства: боротьба та компроміси
Процес приєднання до IOSCO був складним. Законопроєкт № 5865, зареєстрований ще влітку 2021 року, пройшов через численні робочі групи, в яких брали участь депутати, експерти Комісії з цінних паперів та міжнародні фахівці. Попри отримання підтримки від Світового банку, документ був заблокований Комісією з цінних паперів через небажання врегульовувати конфлікт інтересів та змінювати процедуру обрання керівних посад. Блокування здійснювалося через голову Офісу Президента Андрія Єрмака.
Президент особисто двічі відкладав розгляд законопроєкту. Однак, завдяки залученню Світового банку та МВФ, а також ризику втрати чергового траншу від Світового банку, владі довелося погодитись на його ухвалення. 22 лютого 2026 року Верховна Рада підтримала закон 279 голосами. Попри спроби голови комісії переконати Президента ветувати закон, він, під тиском міжнародних партнерів, підписав його 22 березня.
Це рішення стало можливим завдяки спільним зусиллям та наполегливості. Воно відкриває шлях до впровадження накопичувальних пенсійних реформ, появи ринку капіталу та, можливо, першого українського IPO. Ярослав Железняк підкреслює, що цей результат демонструє: навіть за протидії влади, наполеглива та системна робота може призвести до успіху.
Читайте також: Кияни вимагають повернення Федорова на посаду міністра оборони: безстрокова акція триває
Хусити: Хто вони, чому стали проксі Ірану та чим загрожують світовій економіці
Розумні іграшки: Як навчити дітей критично ставитися до штучного інтелекту
Українські дрони атакували серце російського ВПК: від Криму до Кірова
9 місяців на передовій: бійці 24 ОМБр повертаються з позицій
Зеленський розповів про нові призначення: Федоров може очолити напрямок військових інновацій, Кліменко стане секретарем РНБО
Нафта злетіла до $100: як атаки хуситів та війна в Ірані впливають на світову економіку
США схвалюють мільярдний пакет допомоги Ірану, Саудівська Аравія отримує дозвіл на збагачення урану: що це означає для Близького Сходу
Невидима загроза: Як отруєння свинцем позбавляє мільйони дітей інтелекту та здоров'я
