Хусити заявили про використання балістичних ракет та дронів, хоча зафіксовано влучання невідомого боєприпасу в один із танкерів, що спричинило пожежу. Усі члени екіпажу врятовані, розливу нафти не сталося. Другий танкер підтверджено лише зі слів хуситів. Ця атака стала першою, спрямованою проти саудівських суден, після чотирьох років відносного затишшя. Раніше хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії, що змусило близько 15 суден змінити курс.
Стратегічний маневр Саудівської Аравії та пастка хуситів
Щоб уникнути конфлікту в Ормузькій протоці, Саудівська Аравія перекинула експорт нафти через сухопутний трубопровід до порту Янбу на Червоному морі. Однак це призвело до того, що танкери опинилися під загрозою з боку хуситів, які контролюють стратегічно важливу протоку Баб-ель-Мандеб. Вивезення нафти через Суецький канал для поставок до Азії, основного ринку збуту для саудівської нафти, також стало неможливим через загрозу з боку хуситів.
Вплив на світове судноплавство та прибутки Єгипту
Атаки хуситів суттєво вплинули на трафік у Червоному морі. До війни в Газі через Суецький канал проходило понад 26 000 суден на рік, приносячи Єгипту близько 10 мільярдів доларів. Після початку бойових дій трафік скоротився наполовину, а цього року Єгипет сподівався на відновлення прибутків завдяки загостренню іранської кризи та зростанню цін на нафту. Однак блокада, оголошена хуситами, знову поставила під загрозу цей напрямок.
Зараз через Баб-ель-Мандеб трафік впав приблизно на третину. Воєнна страховка для суден зросла з 0.25% до 3-10% від вартості корпусу, а добова ставка фрахту великого танкера може сягати 800 000 доларів. Близько 6 000 моряків застрягли в регіоні, багато хто змушений обирати триваліший маршрут навколо Африки.
Військові дії США проти Ірану та їхні наслідки
США 12-ту ніч поспіль завдають ударів по Ірану, знищуючи його берегову оборону та ракетно-дронові потужності. Ці дії спрямовані на відновлення морської блокади Ірану. Іран у відповідь погрожує бити по об'єктах, що мають американський інтерес. Тегеран також відмовляється від гарантій вільного судноплавства, що є ключовим елементом світової торгівлі.
Іранський режим, попри санкції та внутрішні кризи, демонструє стійкість завдяки диверсифікованій системі та вихованим кадрам. Потенційна ескалація конфлікту може призвести до боротьби за контроль над протоками, що загрожує глобальному економічному процесу. Міжнародні інспектори не мають доступу до запасів урану Ірану, що додає невизначеності.
Роль Росії у загостренні конфлікту
Росія, за даними аналітиків, отримує вигоду від зростання цін на нафту, підливаючи олії у конфлікт між Іраном та США. Кремль передає Ірану розвіддані та компоненти для дронів. Україна ж, на відміну від санкційних заходів, працює над зменшенням експортної потужності Росії, завдаючи ударів по нафтопереробних заводах та терміналах.