Китай декларує амбітні плани стати провідною світовою державою у сфері штучного інтелекту (ШІ), однак на шляху до цієї мети країна стикається із суттєвими інфраструктурними обмеженнями, головним з яких є дефіцит сучасних напівпровідників. Попри заяви лідера КНР Сі Цзіньпіна про розширення міжнародного впливу, реальний стан справ свідчить про значні труднощі у реалізації цих амбіцій.
У той час, як Китай прагне посилити свою роль у формуванні глобальних стандартів розвитку ШІ, що проявляється у створенні нових міжнародних організацій за участі близько 30 країн, глобальне протистояння у цій сфері виходить на новий етап. Однак, попри футуристичні звіти, що пророкують Китаю перемогу у перегонах ШІ, Пекін зіткнувся з серйозними викликами, що обмежують його можливості.
Читайте також: Трамп обмежив залежність оборонки США від Китаю: нові правила для Пентагону
Виробництво чіпів: головна перешкода
Основою для розвитку ШІ є кремнієві напівпровідники. Саме тут Пекін відчуває найбільші проблеми. Внутрішні плани компанії Huawei свідчать про те, що новітні чіпи, заплановані на поточний рік, матимуть нижчу обчислювальну потужність порівняно з уже існуючими. Головний китайський виробник напівпровідників SMIC не може масово випускати передову продукцію через відсутність доступу до сучасних екстремальних ультрафіолетових літографічних систем ASML.
SMIC намагається витиснути максимум із застарілого обладнання, експериментуючи з семи- та п'яти нанометровими процесорами. Проте комерційна ефективність цього процесу залишається низькою: вихід придатних чіпів коливається в межах 30%, що робить побудову потужних суперкомп'ютерів фінансово невиправданою. Китай також тестує власну 28-нанометрову машину Yulong, намагаючись адаптувати її під менші техпроцеси шляхом склеювання кількох чіпів. Однак, такі процесори виходять гарячими, енергозатратними та громіздкими, тоді як світова індустрія рухається до ще менших технологічних норм.
На початку 2026 року Міністерство торгівлі США дозволило постачати до Китаю чіпи Nvidia за індивідуальними ліцензіями, але з суворими умовами: 25% мито, обмеження обсягів постачання, ретельне тестування чіпів у США та перевірка покупців на зв'язки з військовими. Також Вашингтон вимагає, щоб виробництво цих урізаних карт не впливало на потужності передових ліній, що залишаються в США.
Китайські "мізки": кількість і якість
Китай справді демонструє вражаючі показники у підготовці фахівців у сфері ШІ: 51% елітних дослідників працюють у КНР, тоді як частка США становить 12%. Провідний університет Сінхуа випускає у чотири рази більше кадрів, ніж Массачусетський технологічний інститут. ЗМІ повідомляють про повернення провідних спеціалістів з-за кордону, зокрема з Nvidia та Google Deep Mind.
Однак, значна частина цих фахівців повертається не стільки через патріотизм, скільки через скорочення міграційної політики США, що призвело до зменшення видачі нових віз на 89%. Не всі, хто повертається, можуть адаптуватися до китайської системи з її бюрократією, цензурою та партійним контролем. Дослідники, які поверталися з тріумфом, часто розчаровуються та тікають назад до США, як це сталося з одним із викладачів Університету Цинхуа.
Адміністративний ресурс і силові методи
Коли досягти успіху власними силами не вдається, Пекін вдається до силових методів. Гучним скандалом став кейс стартапу Manta AI, який розробляв універсальних автономних ШІ-агентів. Щоб уникнути обмежень США, компанія провела "очищення структури" від китайського впливу, перенесла штаб-квартиру до Сінгапуру та звільнила команду з КНР. Однак, коли американська Meta оголосила про купівлю Manta AI, китайські чиновники заблокували виїзд ключовим розробникам з країни та вимагали від Meta повернути активи стартапу, спровокувавши юридичний глухий кут.
Цей кейс продемонстрував, що спроби вийти з-під впливу КНР жорстко караються. Китайські чиновники застосували адміністративний ресурс, щоб зупинити продаж технології, створеної етнічними китайцями, Сполученим Штатам. Це свідчить про подвійні стандарти Пекіна: коли китайські компанії купують західні технології – це нормально, але коли західні компанії купують китайські – це погано.
Програмна експансія як альтернатива
Розуміючи відставання у сфері виробництва чіпів, Китай змінює свою доктрину, роблячи ставку на програмну експансію та дипломатичний демпінг. Сі Цзіньпін оголосив про запуск альтернативної платформи впливу – Всесвітньої організації співробітництва у сфері ШІ, до якої вже приєдналися близько 30 країн. Пекін пропонує країнам, що розвиваються, безкоштовні навчальні місця, інвестиції та створення ШІ-центрів.
КНР також планує просувати політику відкритих моделей, пропонуючи дешевий китайський open-source як альтернативу дорогим західним екосистемам. Ця стратегія має тактичні успіхи: китайські моделі, такі як Kim K3 від Moonshot, наближаються за можливостями до американських аналогів. Навіть західні компанії, як-от Durpdw, Siemens та Airbnb, почали таємно використовувати китайські ШІ-моделі.
Однак, за цим прогресом часто стоїть копіювання. Компанія Anthropic звинувачує китайських розробників у масовому використанні методу дистиляції, коли нові китайські моделі навчаються на готових відповідях потужних американських систем. Китай відкидає ці звинувачення, називаючи їх спробою США захистити свою монополію.
Висновок: "наздоганяючий пірат"
Китайська модель розвитку ШІ – це спроба компенсувати відставання у виробництві чіпів за рахунок гігантського масиву даних та масштабування армії розробників. Хоча це називається "промисловою моделлю ШІ", по суті це спроба вижити в умовах дефіциту чіпів. Поки брак придатних чіпів на заводах SMIC сягає 70%, а талановиті інженери намагаються тікати з країни, Китай залишається "наздоганяючим піратом", що тримається на страху та дешевому копіюванні західних технологій. Його сектор ШІ вибудовує власну технологічну коаліцію, але його майбутнє значною мірою залежатиме від здатності подолати фундаментальні інфраструктурні обмеження.
Читайте також: Техногіганти США закликають до підтримки відкритих моделей ШІ для збереження лідерства