20-річний військовослужбовець на позивний «Кіпіш» після пережитої російської окупації на Херсонщині нині служить пілотом безпілотного авіаційного комплексу (БпАК) у складі одного з підрозділів повітряного командування «Схід». Він успішно протидіє ворожим дронам на Східному напрямку, маючи на своєму бойовому рахунку сім знищених безпілотників противника, зокрема «Гербера», «Ланцет» та ударні «Shahed».
Олександр згадує шість місяців життя в окупації як період «знущань, грабежів, мародерства». За його словами, окупанти вдавалися до стрільби у повітря для залякування, коли цивільні перестали їх боятися. Виїзд з окупованої території був складним: сім діб очікування на блокпосту, де проводили жорсткі перевірки гаджетів, документів та особистих речей, шукаючи українські татуювання. В'їзд до Запоріжжя приніс неймовірну радість.
Шлях до неба: від хобі до бойового пілота
Захоплення безпілотниками у Олександра з’явилося після перегляду відео про FPV-дрони, підкріплене підлітковим інтересом до комп’ютерних ігор та техніки. Навички пілотування він почав опановувати самостійно ще до мобілізації, а згодом пройшов фахову підготовку у спеціалізованому навчальному центрі. Це дозволило йому ефективно виконувати бойові завдання.
Кожен пілот БпАК має свої «улюблені» дрони, з якими відчуває особливу впевненість. «Коли «вжух» — і вже летиш шукати ворожу ціль», — усміхається захисник, описуючи мить підготовки до вильоту. Це ставлення поєднується з глибоким усвідомленням відповідальності за кожне бойове чергування.
Відчуття спокою та захисту
За усмішкою молодого пілота стоїть чітке розуміння важливості своєї місії. «Коли розумієш, що летить ударний ворожий дрон, який може завдати критичного удару по інфраструктурі чи мирному населенню, і ти його збиваєш — відчуваєш спокій», — говорить Олександр. Для нього кожне бойове чергування — це не просто робота, а передусім захист людей від того жаху, який він бачив на власні очі в окупації.
У майбутньому військовослужбовець мріє стати капітаном судна. Однак зараз 20-річний захисник щодня стоїть на варті українського неба, забезпечуючи безпеку для своїх рідних та мільйонів українців. Його особистий досвід життя під окупацією мотивує його боротися за вільне майбутнє.
Заклик до молоді
Олександр звертається до своїх однолітків, які вагаються або бояться долучитися до лав Збройних Сил України, закликаючи позбутися стереотипів. «Нам потрібні молоді, сміливі та перспективні люди», — наголошує він. За його словами, кожен може опанувати необхідні навички, захистити країну, а вже потім будувати своє цивільне життя.